Недавно на полицях книгарень з’явилися примірники артбуку «Світ гри Far Cry 6» від видавництва MAL’OPUS, над перекладом якого працювала наша команда Шлякбитраф (SBT Localization). А якщо ви не встигли (або не наважились) його передзамовити й зараз у роздумах – цей огляд для ВАС. У ньому ми коротко окреслимо, про що ж гра, що можна знайти на сторінках самого артбуку, та найголовніше – ви прочитаєте трішки історій про те, як же ми його перекладали.
Неспокій на Ярі, або про що Far Cry 6
Ось у жовтні 2021 вийшла у світ уже шоста номерна частина серії Far Cry, а слідом за нею ми отримали доступ і до артбуку, що розкриває перед нами внутрішній світ цієї гри. Однак, перш ніж перейти до власне його огляду, варто коротко розібратися, що ж то за Far Cry 6 та що у ньому відбувається. Тож спробуймо відтворити сюжетну канву та механіки нової гри від Ubisoft.
Почнімо з механік. Перед нами постає все той же Far Cry, який мало чим змінився порівняно з попередніми частинами. Великий відкритий світ з великою кількістю цікавинок, міні-ігор, додаткових завдань (що зводяться до простого приїдь-розстріляй або забери-привези), зачистка блокпостів тощо. Як і в попередній частині, можна вибрати стать Дані – головного персонажа, однак, як і в усіх останніх іграх від Ubisoft – це геть ні на що не впливає, окрім рядків діалогу. З погляду ігромеханіки, Far Cry 6 — це все та ж стара-добра третя частина із дещо розширеними можливостями, проте з тими самими недоліками й проблемами. Вочевидь, таку дещо одноманітну ігроладну канву мав би компенсувати сюжет… То що у нас із ним?
Перш за все, в очі кидається сетинг: події відбуваються на острівній локації, що повниться дикою природою, близькістю моря, пальмами та небезпеками, що чигають обабіч доріг (хоч, може, це й узагалі не небезпеки, як порівняти із життям у містах) – для людей, знайомих із серією, ще із часів перших показів трейлеру, очевидною стала спроба відновити дух третьої частини й знову повернути нас у цю атмосферу пригод.
Вище описане місце подій – це острів Яра, вигадана локація, під час проєктування якої, за словами артдиректора гри Денні Борхеса, надихалися насамперед Кубою та Латинською Америкою. Безсумнівно, цей колорит ви відчуєте, поглянувши на будь-який елемент: автомобілі, будинки, місцевих жителів, врешті-решт, природу – усе це і в грі, і на сторінках артбуку навіюватиме вам мелодії кубинської музики, шум Карибського моря й безтурботність острівного життя. Але чи ж справді воно таке безтурботне?
Іншою складовою гри, її основним конфліктом, постає політична канва життя на Ярі. Саме тут чи не найбільш очевидною є латиноамериканське та кубинське коріння гри. Розробники спробували подати нам історію «за мотивами Кубинської революції», де антагоніст – Антон Кастійо. Він та його режим стають збірним образом режиму Батисти на Кубі, диктатури Піночета в Чилі та правління Процесу національної реорганізації в Аргентині в єдину «агресивну, тоталітарну та мілітаристську» систему, котра керує завдяки терору, пропаганді, знищенню інакодумців та, водночас, віддана благим цілям пошуків ліків від раку.
По іншу сторону барикад – яринці-повстанці, такі собі геваристи, що керуються принципами фокізму, ґерильї, відстоюють ліберальні цінності, відлунюючи тим самим проєкт «нових лівих», і взагалі борються за все хороше проти всього поганого. І саме у ряди цих бійців за звільнення Яри й судилося вступити Дані. Варто зауважити, що якщо пропагандизм Кастійо нам демонструють у грі, то пропагандизм Лібертаду нам демонструє сама гра, певною мірою «очищуючи» геваристські стратегії, забуваючи, що у реальному житті це закінчилось режимом Фіделя Кастро, репресивні методи якого тут частково перенесли на тих же монархістів-елітаристів Кастійо.
Ось у такому контексті перед нами постає артбук «Світ гри Far Cry 6». Перейдімо ж коротко до власне його структури, щоб ознайомити Вас не лише із грою, але й з головним героєм цього огляду.
Мир та революція, або що всередині артбуку
Структура артбуку розкриває перед нами 6 розділів, що демонструють різні сторони гри та ігрового світу загалом. Розгляньмо їх дуже коротко й почергово.
У першому розділі — «Острів Яра» — своєрідний вступ до світу гри. Автори знайомлять нас із його природою, географією, розкривають колорит місцевих персонажів та поселень. А ближче до кінця коротко охарактеризують промисел сигар, урбанізм та військо Яри, розкривши цю «темну» чи то «контрастну» сторону (відносно природи острова). Загалом весь цей перший розділ милуватиме око різними панорамами природних і міських ландшафтів, і допоможе уявити, як воно – жити на Ярі.
Наступний розділ одразу кидає нас у вир подій та знайомить із «колективним антагоністом» гри – режимом Кастійо. Тут нас перш за все детально познайомлять із трьома стовпами роду Кастійо – Антоном, його батьком Ґабріелем, що, за хронописом гри, був скинутий у часи революції 1967 року, та сином Дієґо, котрий стоїть перед вибором свого майбутнього – диктаторства чи звільнення. Надалі нам розкриють деталі політичного устрою, покажуть механізми пропаганди Кастійо та нададуть численні концепт-арти різного роду військ, що перебувають на службі у режиму, та розкажуть про їхні звірства.
Третій розділ – «Viviro та фармацевтична індустрія» — присвячений водночас і найбільш благородній, і найжорстокішій практиці режиму Кастійо – виробництві ліків. Антон одержимий мрією про «відбудову раю», саме тому використовує всі свої ресурси – і фінансові, і наукові, і людські – спрямовуючи їх на виробництво ліків від раку. Цей розділ коротко знайомить нас із самим устроєм виробництва: покаже фабрики, плантації та загалом пояснить що й до чого, але й покаже нам зворотній бік медалі. Платнею за активне виробництво ліків, попри екологічні питання, що є очевидним, постає питання етичності – тестування на людях. Артбук же доволі стисло, але ґрунтовно розкриє перебіг цього процесу.
Після таких похмурих сторінок реальності на Ярі, далі відкриваємо великий розділ «Лібертад», присвячений однойменному повстанському рухові країни. Тут нас знайомлять із тими елементами світу гри, з якими Дані зустрінеться, приєднавшись до руху опору. Спершу невеличка довідка про те, що таке Лібертад, які його цілі та основні постаті, а після цього пропонують ґрунтовне ознайомлення із тактичною стороною. Знайомство із методами повстанців, системою таборів, можливими вдосконаленням повстанського табору та численні концепт-арти спорядження гравця – це те, що детально розкриють та покажуть у цьому розділі. Але, ознайомившись із базовими елементами повстанського руху Яри, ми далеко не відходимо від питань побуту, та в п’ятому розділі знайомимось із концептом «ресольвер».
Найбільш влучним та найкоротшим способом відповісти на питання «що таке ресольвер», буде відповідь: «ресольвер – це стиль життя». Якщо ж вдаватися до подробиць – це спеціальне вміння, навичка та особливість яринців виготовити будь-що буквально із будь-чого. Обумовлено це потребами революційного руху та усвідомленням обмеженості доступу до ресурсів, саме тому повстанці Яри змушені були навчитися робити все своїми руками із підручних засобів. Цей розділ зустрічає нас наплічниками «Супремо» – універсальним спорядженням, адаптованим для бойових умов і в тактиках нападу, і в тактиках захисту. Це спорядження постає своєрідною родзинкою Far Cry 6, позаяк може ставати цілком ультимативним та незамінним помічником у процесі бою. Надалі ж ми побачимо численні концепт-арти зброї, боєприпасів, ба навіть транспорту, які витворюються згідно з настановам ресольвер.
Зрештою, останній розділ – «Під єдиний стяг» — постає перед нами логічним завершенням усієї епопеї занурення у світ Яри та розкриває деталі, пов’язані із планами Лібертаду. Весь цей розділ – свого роду квінтесенція попередніх. Тут перед нами постають і різні регіони острова Яри, з їхньою природою, звичаями, архітектурою тощо. І наші союзники, яких ми зустрінемо впродовж гри й котрі вельми часто допомагатимуть нам (або ж ми їм) боротися проти режиму Кастійо заради свободи яринців. І антагоністи, прив’язані до кожного регіону, здолавши яких ми стинатимемо голови гідрі Кастійо, підбираючись усе ближче до Антона.
Зрештою, варто підсумувати, що з точки зору дизайну, наративу та продуманості деталей цей артбук є необхідним надбанням для кожного колекціонера, а надто для тих, кому до душі ігри Ubisoft. З іншої сторони, справедливо додати, що саме ця частина гри навіть у тому поданні, яке постає перед нами в цій книзі, може слугувати й цікавим джерелом для соціологічних чи політичних досліджень, особливо в контексті проблеми пропаганди або тактики партизанських воєн.
А нам залишилося тільки подати вам, шановні читачі, декілька цікавих моментів із «перекладацької кухні», позаяк цей проєкт видався для нас особливою сторінкою в історії наших перекладів.
Полум’я революції, або ж перекладацька ноша
Перш за все, поговорімо про героїв цієї революції. Над перекладом артбуку «Світ гри Far Cry 6» працювали такі учасники нашої спілки: в якості перекладачів залучені були Роман Гардашук, Тетяна Непипенко та Богдан Передрій, а з редакторською справою нам допомагали Софія Шуль та Тетяна Чередничок.
Короткі відомості про проєкт «Світ гри Far Cry 6»
(Примітка: не дивуйтеся, що у самому артбуці вказаний дещо інший список: усі ці перекладачі – це теж наші старанні вояки, що лупають скалу різних проєктів, однак нестача комунікації з видавцем не дала вчасно побачити й виправити це на етапі макетування).
Що ж особливого могло відбуватися в перекладачів? Ні, ми не боролися за те, хто яку сторону яринської війни обере – ми просто обговорювали терміни, і про деякі з них нижче вам розповімо, обґрунтувавши, чому саме так.
Розпочнімо з того, що викликало в нас одностайну та швидку реакцію – «guerilla». Суть у тому, що у технічній літературі подекуди можна знайти пряму транслітерацію – «ґерилья», проте в межах наших перекладацьких устоїв ми намагаємось передати українською мовою якомога більше понять. Отже, перед нами постав непростий вибір: найлегше використати переклад «партизани», однак ми слушно зауважили, що в нашій реальності, в котрій йде своя війна супроти колоніального впливу РФ, поняття «партизан» має дещо негативну, нав’язану радянським дискурсом конотацію. Саме тому ми вирішили вдатися до подвійного перекладу «guerilla»: якщо мова йшла про людей, бійців, про протистояння загалом – ми використовували «повстанці» та похідні; коли ж мова вряди-годи заходила про тактику – ми використовували узвичаєне «партизан[ська]» та похідні.
Іншим дискусійним моментом було передання термінів іспанського походження Як це водиться у світі мов, які послуговуються латиницею, усі іншомовні терміни вимовляють відповідно до своїх норм. Тому у грі в англійській локалізації іспанські терміни вимовляють на англійський лад. Ми ж вирішили іспанську вшанувати трохи більше, тому намагалися підходити до термінів з іспанської вимови. Але не все так просто…
Візьмімо, до прикладу, прізвище роду антагоністів – «Castillo». У нас було три робочих терміни: «Кастійо» (класична іспанська), «Кастільйо» (англійська вимова в грі) та «Кастіжо» (аргентинська іспанська). Здавалося б, логічно взяти ту вимову, яка найближча до сетингу гри. Однак, зваживши всі «так звикли», фінальним варіантом став «Кастійо».
Загалом з деякими іншими термінами теж було не все однозначно, як міг би зауважити пильний читач артбуку. Здебільшого, всі іспанізми ми передавали відповідно до іспанської мови, до прикладу, той же «ресольвер». Єдиним винятком серед них у нас стала «Fuerzas Nacionales de Defensa (FND)» – залізний кулак режиму Кастійо, адже ми вирішили, що доречно не перекладати назви воєнних урядових структур.
Та окремої уваги заслуговують два неологізми гри: ліки «Viviro» та компанія «BioVida». Обидва вони впродовж тексту трапляються лише в латинізованому варіанті. Чому? Справа в тому, що ці назви є великодками до самої гри, точніше, до її порядкового номеру. Так, у обох словах латинські літери V та I складаються у римське 6 (VI), тим самим чітко артикулюючи, до котрої частини ці поняття належать.
На цьому наш огляд артбуку «Світ гри Far Cry 6» підходить до свого завершення. Дякуємо, що прочитали, вдячні будемо й за поширення серед своїх друзів. Окремо хочемо нагадати, що придбати артбук можна на сайті видавця.
Також не забувайте підтримувати локалізаційну спілку «Шлякбитраф» на Patreon.
А нам залишилось лиш попрощатись і нагадати, що українізація всесвітів триває!
Богдан Передрій
24.12.21
