Проблеми локалізації термінів користувацького інтерфейсу

Мовна локалізація програмного забезпечення та ігор є молодим напрямком перекладу, що потребує до себе особливої уваги дослідників. Локалізація включає не лише переклад тексту, а й аудіовізуальний та метричний контент програм або застосунків. Цей напрям вимагає від перекладачів опанування широкого спектру навичок, зокрема сучасних інструментів автоматизованого перекладу (CAT-інструменти, пам’ять перекладу (ТМ), електронні глосарії (ТВ), QA-інструменти і т.д.), загального розуміння процесу розробки програмного забезпечення, а також вміння працювати з елементами коду HTML5 та СSS, як-от змінні й теги, що контролюють форматування тексту на екрані та можуть підставляти імена чи іншу інформацію, що може змінюватися залежно від ситуації та впливати на граматичну структуру повідомлення на морфологічному і синтаксичному рівнях.

Таким чином, зростає необхідність не лише у кваліфікованих фахівцях, а й у методичних матеріалах, зокрема в унормованих словниках комп’ютерних термінів та спеціалізованих наукових дослідженнях. Аналіз перекладу термінологічних одиниць у локалізаціях користувацького інтерфейсу (КІ) українською та французькою мовою показав, що стан унормування української терміносистеми у комп’ютерній галузі очевидно недостатній і потребує значного доопрацювання і контролю з боку державних органів та комісій.

Рекомендуємо також:
Що ж таке ця ваша ономатопея?
Про переклад відеоігор
Особливості локалізації ігор. Технічні аспекти.

Сучасний стан терміносистеми КІ

Для адекватного внормування термінологічних одиниць, що використовуються у мовному забезпеченні комп’ютерних програм, необхідно систематизувати наявні дані щодо термінологічних одиниць, що використовуються в українській локалізації програмного забезпечення. Для унормування франко-українських галузевих глосаріїв важливим етапом є аналіз фактичного рівня відповідності унормованих комп’ютерних термінів, запропонованих Комісією зі збагачення французької мови, до термінологічних одиниць, що використовуються у реальних цифрових продуктах.

Для нашого дослідження ми обрали термінологічні одиниці інтерфейсу користувача браузерів (або вебпереглядачів), оскільки, на відміну від спеціалізованих комп’ютерних програм або мобільних додатків, браузери є універсальними інструментами навігації в мережі Інтернет. Для проведення дослідження ми обрали найпопулярніші в Україні браузери станом на грудень 2022 року за даними StatCounter: Google Chrome з часткою користувачів 58,1%, Opera з часткою 23,53% та Mozilla з часткою 6,75%.

Перший етап дослідження полягав у зборі текстових корпусів на основі користувацьких інтерфейсів браузерів, які ми досліджуємо, у форматі таблиці, оскільки саме такий формат використовується розробниками для відображення тексту на екрані. Для збору термінологічних одиниць було вирішено обрати текстовий корпус браузера Chrome, оскільки він охоплює більшу кількість користувачів відповідно до статистики вище. Так вдалось виділити 210 англомовних термінологічних одиниць, що використовуються в користувацькому інтерфейсі браузерів. Далі методом конкордантного пошуку були знайдені відповідні терміни в українській та французькій локалізаціях досліджуваних браузерів. Таким чином було отримано по 208 відповідників англомовних термінів французькою та українською мовою в Chrome, по 105 відповідників в Mozilla та по 177 відповідників в Opera.

Щоб надати загальну характеристику отриманому глосарію, ми провели його морфологічний аналіз. Оскільки головне задання користувацького інтерфейсу — умовно «провести» користувача через функціонал програмного забезпечення та дати уявлення про його можливості, логічно припустити, що значна частина термінологічних одиниць, що використовується в інтерфейсі користувача, позначає дії. Морфологічний аналіз показав, що з 210 отриманих корпусних методом входжень глосарію 56 – це дієслова, 2 – прикметники, 54 – іменникові словосполучення, 98 – іменники.

Іншим цікавим аспектом загальної характеристики отриманого глосарія є наявність у мові локалізації одного й того самого браузера більше одного відповідника англійського терміна. У французькій локалізації Chrome 9 термінів з 208 мають 2 і більше відповідників, у Mozilla – 6 із 105, в Opera – 19 із 177. В українській локалізації цей показник вищий: в Chrome 23 терміни з 208 мають 2 і більше відповідників, у Mozilla – 11 із 105, в Opera – 42 із 177.

З графіку вище бачимо, що і французька, і українська локалізації порушують один з основоположних евристичних принципів оцінювання якості інтерфейсу користувача за Якобом Нільсеном, а саме консистентність перекладу, зокрема термінології. Також зауважимо, що відсоток неконсистентності перекладу термінологічних одиниць українською мовою в тому самому браузері вищий, ніж відповідний показник у французькій локалізацій, при чому різниця складає майже два рази. Такий показник можна пояснити кращою підготовкою франкомовних перекладачів, що брали участь у локалізації цих браузерів. Однак бачимо, що відсоток варіантності перекладу того самого терміну і в українській, і у французькій локалізаціях браузера Opera значно перевищує аналогічний відсоток в інших браузерах, що досліджувались. Можна зробити припущення, що в локалізації браузера Opera були допущені організаційні помилки, наприклад, відсутність редактора та/або проєктних глосаріїв та пам’яті перекладу, через що пізніші текстові оновлення могли перекладатися іншими командами перекладачів з іншими глосаріями, що призвело до використання різних термінологічних відповідників.

Зовсім інший результат показало порівняння однієї й тої самої мовної локалізації в різних браузерах, що досліджувались:

З таблиці, наведеної вище, видно, що відповідні термінологічні одиниці й української, і французької локалізації Mozilla мають високий показник варіантності у порівнянні з тими ж мовними локалізаціями браузерів Chrome та Opera. Однак при порівнянні мовних локалізацій Chrome та Opera між собою виявилось, що французькі версії цих браузерів різняться між собою більше, ніж українські приблизно на 4%. Розглянемо детальніше консистентність на варіантність термінологічних одиниць у цих мовах, а також основні принципи словотворення, використані для перекладу термінологічних одиниць, що використовуються в інтерфейсі користувача.

Консистентність у перекладі термінологічних одиниць КІ

Консистентність перекладу у сфері локалізації, зокрема під час перекладу користувацього інтерфейсу, забезпечує не тільки однозначне трактування інструкцій та спрощену навігацію функціоналом цифрового продукту, що загалом підвищує рівень задоволення користувачів, а й можливість багаторазового використання збережених у пам’яті перекладу сегментів тексту, що загалом знижує вартість як самого перекладу, так і його тестування, одночасно гарантуючи однаково високу якість вихідного тексту. Для досягнення консистентного використання термінології у роботі і з технічними текстами, і з цифровими продуктами рекомендовано дотримуватись таких правил (за А. Л. Міщенко):

1. Дозволено використання лише унормованих термінів.

2. Не можна використовувати неунормовані варіанти термінів.

3. Заборонено використання синонімічних термінів.

4. Термінотворення базується на правилах правопису, таких як написання разом, окремо або через дефіс.

5. Термінотворення ґрунтується на аналогії.

6. Терміни-акроніми повинні формуватися на основі складових композитів.

7. Рекомендовано створювати паралельні корпуси термінів для мови оригіналу та мови перекладу, а також мови перекладу — мови оригіналу, і використовувати ці корпуси під час процесу перекладу.

Однак у практичній діяльності перекладач зустрічається з рядом труднощів. Розглянемо ці правила детальніше.

Унормування комп’ютерних термінів у французькій мові

Перші два правила говорять по використання лише унормованих термінів. Таким чином, як вже було зазначено у попередньому розділі, під час перекладу термінологічних одиниць на французьку мову перекладач може орієнтуватися на:

1) звіти Комісії зі збагачення французької мови, а також на публікації Комісії в Офіційній газеті Французької республіки (le Journal officiel) та в електронному довіднику FranceTerme;

2) офіційні тлумачні словники французької мови, наприклад, Le Petit Robert, le Petit Larousse, le Dictionnaire Hachette, le dictionnaire de l’Académie Française та інші;

3) Спеціалізовані термінологічні словники у відкритому доступі, наприклад, le Grand dictionnaire terminologique.

Так, в електронному словнику Larousse знаходимо такі французькі терміни, що використовуються в КІ і не мають варіантів у сформованому нами глосарії: onglet (англ. bookmark), icône (англ. icon), moteur de recherche (англ. search engine) тощо.

Бачимо, що частина термінів дійсно унормована авторитетним словником, має повноцінну дефініцію та галузь використання. Звернемось тепер до пошуку термінологічних одиниць з нашого глосарію, які в одному з трьох браузерів мають два чи більше відповідників:

1. Code PIN та сode d’accès не знаходимо ні в Larousse, ні в електронному довіднику FranceTerme. У франкомовній Вікіпедії, однак, знаходимо варіанти: code NIP (numéro d’identification personnel), code confidentiel.

2. Phrase secrète та phrase de passe (англ. passphrase) також не знаходимо в Larousse та в електронному довіднику FranceTerme, однак у франкомовній Вікіпедії вони вказані як синонімічні термінологічні одиниці.

Можемо зробити висновок, що під час локалізації користувацького інтерфейсу на французьку мову можливо послуговуватись вказаними правилами щодо використання лише унормованих термінів, однак будь-яка система унормування терміносистем в комп’ютерній галузі не здатна встигнути за виникненням і поширенням нових термінологічних одиниць. Загалом бачимо, що перекладачі-локалізатори в цілому дотримуються вимог вживати лише унормовані терміни під час перекладу елементів користувацького інтерфейсу, однак варіантність термінів можлива за умови:

1) неунормованості варіантів перекладу іншомовного терміну;

2) закріплення в авторитетних джерелах двох чи більше варіантів терміну;

3) наявність скорочених дублетів терміну зі спільними морфологічними ознаками;

4) неуважності перекладача.

У той же час, уникнення невиправданої варіантності термінологічних одиниць, що призводить до неконсистентності текстів вихідного інтерфейсу і, як наслідок, можливе ускладнення користування програмного забезпечення, є відповідальністю перекладачів-локалізаторів, а також керівників проєкту локалізації ПЗ, що мають налагоджувати процес локалізації та надавати перекладачам усі необхідні консультативні матеріали.

Унормування комп’ютерних термінів в українській мові

Тепер розглянемо актуальний стан унормування комп’ютерних термінів в українській мові. Унормованими термінами в українській мові можна вважати такі, що опубліковані в:

1) словнику української мови в 20 томах (СУМ-20);

2) спеціалізовані тлумачні словники, видані відповідно до ДСТУ 3966:2009, наприклад, Тлумачний словник з інформатики а заг. ред. Г. Г. Півняка.

Існують також приватні глосарії комп’ютерних термінів, наприклад, глосарій виробів Microsoft. Однак єдиного офіційного глосарія ІТ-термінів в Україні не існує. Перевіримо це твердження на термінологічних одиницях в нашому глосарії, що мають два і більше відповідників в одному браузері.

1. Програма та додаток (англ. application, фр. аpplication)

Термін «програма» не знаходимо в СУМ-20 (він унормований лише до слова «покірно»), у глосарії Microsoft знаходимо термін «програма» як відповідник англійському терміну «program». Термін «додаток» в СУМ-20 не має термінологічної дефініції в інформатиці, а в глосарії Microsoft цей термін відповідає англомовному «attachement». Відповідником власне application виступає термін «застосунок». У СУМ-20, в свою чергу, знаходимо термін «застосунок» як відповідник англомовному application. Можемо зробити висновок, що з трьох можливих варіантів перекладу терміну «application» унормований лише термін «застосунок», проте він не трапляється в браузерах, які ми досліджували.

2. Вміст і контент (англ. content, фр. contenu)

Слово «вміст» є адекватним відповідником і англійського «content», і французького «contenu». Однак у СУМ-20 термін «вміст» має лише загальне значення, а термін «контент» має дефініцію «зміст, інформаційне наповнення сайту». У той же час термін «контент» у глосарії Microsoft відсутній, а в якості його відповідника вживається саме термін «вміст». Однак далі в підкорпусах ми бачимо різні варіанти похідних термінів, що в мові-джерелі мають складову частину «content»: вміст сторінки, контент сторінки, незахищений контент. Така варіантність заплутує не лише користувача, а й перекладача в процесі роботи з готовою пам’яттю перекладів.

3. Сookie-файли, файли cookie, куки-файли та куки (англ. cookies, фр. cookies).

Сама етимологія цього терміну, побудована на асоціації невеликих фрагментів даних, що зберігаються на комп’ютері користувача, з печивом, і є складною для перекладу, тому в обох досліджуваних локалізаціях обрано стратегію змішаного транскодування оригінального терміна. Однак жоден з варіантів цього терміна не представлений в СУМ-20, а в глосарії Microsoft бачимо відповідник «кукі-файл».

4. Тека та папка (англ. folder, фр. dossier)

Термін «папка» унормований в СУМ-20 та має чітке визначення: «об’єкт файлової системи комп’ютера, признач. для зберігання й упорядкування файлів». У глосарії Microsoft ці терміни подаються як синонімічні.

5. Натиснути, клікнути та клацнути (англ. to click, фр. cliquer)

Терміни «натиснути» та «клікнути», що використовуються для інструкцій в інтерфейсі, коли потрібно ввести певні дані або скерувати користувача до певного розділу або кнопки, унормовані СУМ-20 та подаються як синонімічні. Термін «клацнути» ж у СУМ-20 має лише загальне визначення «утворювати короткий своєрідний звук короткочасним зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму і т. ін.». У той же час, в глосарії Microsoft вживаються терміни «клацнути» та «натиснути», однак відповідником саме англійського to click є «клацнути». Електронний сервіс з редагування української мови OnlineCorrector, яким часто послуговуються українські редактори і перекладачі, не рекомендує вживати термін «клікати».

Наведені приклади не лише підтверджують актуальність твердження українського дослідника К. Бухаловського, зроблене ще в 2010 році, а й демонструють відсутність єдиної стратегії перекладу термінологічних одиниць, що можуть мати адекватний питомий відповідник у цільовій мові (вміст-контент). Відповідно, українські перекладачі-локалізатори можуть користуватися окремими унормованими термінами під час перекладу елементів користувацького інтерфейсу, однак, враховуючи відсутність повноцінних та однозначних термінологічних ресурсів, вони мають дотримуватися приватних глосаріїв замовника, якщо такий є. Однак відсутність глосаріїв та унормованої термінології не є приводом не дотримуватись однакового перекладу термінологічних одиниць, адже дотримуватися принципу однорідності перекладу все ще є відповідальністю та фаховою компетенцією перекладачів-локалізаторів незалежно від цільової мови локалізації та стану унормування термінології відповідної галузі.

Варіантність у перекладі термінологічних одиниць КІ

З правил про використання лише унормованої термінології випливає третє правило, вказане вище, що говорить про заборону використання синонімічних термінів. Однак власне існування варіантів (або дублетів) одного терміну, особливо в комп’ютерній галузі , є природнім явищем, зокрема для нових сфер господарства, що швидко розвиваються. Характерними рисами синонімічних термінів (варіантів або дублетів) є спільна дефініція та відсутність семантичних відмінностей. Так, наприклад, в одному проєкті не можна вживати три синонімічні терміни «місцезнаходження», «геодані» та «розташування» як відповідник одному терміну мови-джерела «location». Варіантність цільового терміна відносно терміна вихідної мови в одному проєкті призводить до порушення консистентності перекладу тексту в цілому. Проте необхідно розуміти, які саме терміни ми можемо вважати дублетами. Згідно з І. Кочаном, варіанти термінів є паралельними формами існування мовної одиниці, які мають відмінності на рівні звуків, морфем, наголосу тощо. Згідно з цим визначенням, терміни «місцезнаходження», «геодані» та «розташування» є варіантами одного терміну. О. Радченко вказує, що варіанти терміна — це одиниці термінології, що мають однакове значення, але розрізняються за знаковою формою, такою як наголос, фонеми, афікси або їх поєднання. За цим визначенням, варіантами термінів можна називати, наприклад, «фото» і «фотографія», «publicité» і «pub», «application» та «appli», «synchronisation» та «sync», оскільки вони мають спільну морфему та в цілому не значно відрізняються одне від одного, тому є інтуїтивно зрозумілими. Іноді використання таких дублетів у користувацьких інтерфейсах та інших цифрових продуктах є вимушеним, оскільки перекладач-локалізатор може мати справу з обмеженим розміром елемента інтерфейсу. У такому разі ми говоримо про виправдане порушення консистентності тексту локалізації програмного забезпечення, що загалом не впливає на його розуміння. Однак використання варіантів за визначенням І. Кочана, коли синонімічні терміни повністю відрізняються за морфемним складом, не рекомендовано.

Серед термінознавців немає єдиної думки щодо позитивності чи негативності термінологічної синонімії. Стандартизація розглядає наявність синонімів у терміносистемах як негативну рису, оскільки синоніми та дублети потребують більших зусиль для їх освоєння. Поділяють цю думку А. Коваль, А. Д’яков, Є. Толикіна, які рекомендують уніфікувати синоніми в терміносистемах. Інші вчені, зокрема В. Даниленко та О. Ахманова, вважають, що термінологічні синоніми є корисними, оскільки кожен з них розкриває поняття по-своєму. Тому поряд з загальноприйнятою думкою про шкідливість синонімів для термінології існує теза про синонімію як неодмінну ознаку терміносистеми.

Розглянемо випадки варіантності термінологічних одиниць інтерфейсу користувача в одній мовній локалізації різних бразузерів, що досліджувались.

1. Fingerprint: укр. відбиток пальця або цифровий відбиток, фр. empreinte digitale або empreinte numérique.

Мова йде про полісемічний термін, що використовується в багатьох галузях людської діяльності, однак у комп’ютерній галузі він означає технологію, за якою захищається та надається доступ до персональної інформації. В українській мові ми знаходимо обидва терміни «відбиток пальця» та «цифровий відбиток», однак «цифровий відбиток» у глосарії Youtube отримує інше визначення: «… це копія відео або аудіоконтенту, яку YouTube використовує як вихідний файл для пошуку збігів у системі Content ID», що відповідає терміну «reference» в англійській локалізації та «référence» у французькій локалізації. Отже, «цифровий відбиток» є полісемічним і може використовуватись як відповідник кільком оригінальним англійськім термінам. Щодо empreinte digitale та empreinte numérique, хоча французькі словники подають прикметники digitale та numérique синонімами, Комісія зі збагачення французької мови рекомендує вживати саме numérique.

2. Search engine: укр. пошукова система, засіб пошуку та рушій пошуку, фр. moteur de recherche.

Проблемою перекладу цього терміну є те, що дослівний переклад англійського слова «engine», «двигун», в українській мові має значення «машина для перетворення якого-небудь виду енергії на механічну», у той час коли search engine означає «апаратно-програмний комплекс із вебінтерфейсом, що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті». Найпопулярнішим відповідником є «пошукова система», однак «рушій пошуку» відповідає останній тенденції перекладу термінологічних словосполучень англійською мовою у комп’ютерній галузі , що містять слово «engine»: ігровий рушій (game engine), звуковий рушій (audio engine), програмний рушій (software engine).

3. Pop-up: укр. спливаюче вікно, спливне вікно та контекстне вікно, фр. pop-up або fenêtre popup.

«Спливаюче вікно» є калькою не з англомовного терміну, а з його російського відповідника: «всплывающее окно», тому варіанти «спливне вікно» та «контекстне вікно» є спробами уникнути використання непритаманного для української мови дієприкметника активного стану. У французькій мові, на заміну транслітерованого терміну pop-up Комісія зі збагачення французької мови пропонує відповідник fenêtre intruse або intruse.

4. Website: укр. веб-сайт, вебсайт, фр. site Web та site web.

Ці варіанти виникли через недотримання норм правопису або їх зміни після випуску локалізації, після чого переклад оновлено не було. Отже, в українській мові правильно писати без дефісу: вебсайт, вебадреса, вебперегляд. У французькій мові терміну website пропонується однослівний еквівалент site.

5. За умовчанням, за замовчуванням, та типовий, фр. par défaut.

Ці прикметники в користувацькому інтерфейсі позначають налаштування, що застосовуються автоматично, і відповідають терміну «default» в англійській мові.

Однак варіанти «за умовчанням» та «за замовчуванням» є кальками з російської мови, де використовується термін «по умолчанию». Глосарій Microsoft пропонує варіанти «стандартний» або «усталений». Сервіс OnlineCorrector, у свою чергу, пропонує варіанти «основний», «типовий», «початковий».

6. Електронна адреса, ел. пошта та е-пошта, фр. e-mail.

Створений нами глосарій підтверджує ствердження про те, що, хоча Комісія зі збагачення французької мови встановила свої, питомі відповідники терміну «E-mail», приватний сектор господарства, зокрема, у сфері IT, тяжіє до використання транслітерації цього терміну. В українській мові цей термін довгий час не отримував унормованого значення. Так, в глосарії Microsoft вказані відповідники «е-пошта» або «електронна адреса». Ці відповідники набули дуже поширеного використання. Окрім цих варіантів, можна виокремити багато інших, таких як «емейл», «і-мейл», «ємейл», «е-мейл» і так далі. Однак, єдиними унормованими варіантами є транскрипція оригінального терміна «імейл» та його повний варіант «електронна пошта».

Відповідно, можемо зробити висновок, що труднощі можуть виникнути під час локалізації не тільки нових термінів та понять, а й під час перекладу термінів, що нібито вже перейшли у категорію загальновживаних.

Із цих прикладів можемо вивести кілька основних причин, що призводять до варіантності українських термінів в комп’ютерній галузі:

1) надання переваги приватним глосаріям замість унормованих термінів, якщо такі закріплені в СУМ-20;

2) укладання приватних глосаріїв великих корпорацій задовго до початку процесу унормування української термінології;

3) засилля термінів, скалькованих з російської мови (спливаюче вікно, додаток, за умовчуванням і т.д.);

4) зміна правил транслітерації та транскрипції з англійської мови після виникнення транслітерованих варіантів, що встигли прижитися (емейл – імейл, кукі – куки);

5) відсталість процесів унормування та оновлення приватних глосаріїв відносно граматичних змін цільової мови локалізації (веб-сайт – вебсайт);

6) свідоме або несвідоме використання перекладачами варіантів унормованих термінів на основі неоновлених відносно останніх нововведень знань або власних вподобань (папка і тека, контент і вміст, пошукова система і рушій пошуку).

Результати нашого дослідження демонструють наслідки відсутності процесів унормування нової термінології в українській мові. Варто зауважити, що, хоча у французькому законодавстві закріплені державні органи термінотворення, що активно функціонують, навіть вони не здатні впоратись з потоком нововведень та неологізмів. Однак, відповідно до статистичних даних, які ми отримали в ході аналізу загальної характеристики отриманого глосарію, наявність інститутів контролю і затвердження термінології, включно з терміносистемою комп’ютерній галузі, покращує показники однорідності та консистентності мовної локалізації цільовою мовою щонайменше вдвічі. Наявність унормованої терміносистеми термінологічних одиниць в комп’ютерній галузі спрощує не тільки навігацію між різними цифровими продуктами, а й роботу перекладачів-локалізаторів, оскільки чіткий та унормований глосарій відповідних термінів дозволяє використовувати одну й ту саму пам’ять перекладів (ТМ) в різних проєктах, що містять стандартні елементи користувацького інтерфейсу.

Основні засоби перекладу термінологічних одиниць КІ

Як вже було зазначено у попередньому розділі, переклад іншомовних термінів (зокрема, англомовних) часто є викликом для перекладачів та термінознавців. Найскладнішим для цільових мов є пошук адекватного питомого відповідника іншомовному терміну. Адекватним відповідником термінологічної одиниці КІ, на нашу думку, можна вважати такий, що:

1) має загальне визначення, яке асоціативно наближене до оригінального поняття (engine – рушій);

2) має морфологічну структуру, що не викливає негативних асоціацій у користувача.

Таким чином, і у французькій, і в українській мовах знайдено питомі асоціативні відповідники англійського терміну «tab» на позначення елементу інтерфейсу браузера, що дає змогу перемикатися між різними відкритими вебсторінками. У локалізаціях підібрали терміни «onglet» та «вкладка», розширивши їхні дефініції опираючись асоціації браузера з книгою. Також відповідники дієслівним термінологічним одиницям часто добираються на основі логічної модуляції. Так, кнопку «Refresh» у французькій та українській мовах не перекладають буквально «rafraîchir» та «освіжити», а орієнтуються в першу чергу на процес, яку запускає натискання на цю кнопку: «actualiser» та «оновити».

Однак підібрати питомий відповідник іншомовному випадку в деяких випадках є складним завданням. У цільовій мові може не знайтися питомого слова, яке б асоціювалося з дефініцією, закладеною в іномовний термін. У таких випадках звертаються до ряду лексичних трансформацій.

І в українській, і у французькій локалізаціях трапляються випадки змішаного або адаптивного транскодування: офлайн, файл, інсталяція, сайт, куки, кеш, site, pop-up, Web, zoom, installation, cookies. Як показало дослідження варіативності цих термінів, частина з них має адекватні питомі відповідники, однак бачимо, що приватні підприємства можуть їх ігнорувати під час локалізації своїх цифрових продуктів на користь транскодованих засобами транслітерації або транскрипції, що встигли увійти у вжиток до унормування їхніх варіантів.

Проаналізувавши випадки описового перекладу, ми виявили, що французькі локалізації інтерфейсу користувача браузерів, які ми досліджували, не використовують описовий переклад. У свою чергу, в українській локалізації такі випадки трапляються, наприклад:

1) ad measurement – оцінка ефективності реклами (фр. mesure des annonces);
2) chat app – додаток для обміну повідомленнями (фр. appli de chat);
3) data breach – порушення безпеки даних (фр. violation de données);
4) desktop shortcut – ярлик на робочому столі (фр. raccourci sur le bureau);
5) quieter messaging – показувати лише значок повідомлення (фр. notifications discrètes).

До описового перекладу звертаються, коли засобами цільової мовами складно або неможливо передати суть іншомовного терміна. Однак з часом такі терміни мають отримувати компактні, скорочені варіанти, і якщо цей процес не відбувається за участі термінознавців, перекладачі-локалізатори та/або укладачі приватних глосаріїв можуть неконтрольовано продукувати варіанти і вводити їх у вжиток.

Найпоширенішим методом перекладу термінологічних одиниць КІ, відповідно до нашого дослідження, є саме калькування. Фактично, причиною цьому є адекватна номінація поняття в мові-джерелі відносно цільових мов перекладу.

Серед знайдених термінів, утворених шляхом калькування, можемо виділити такі:

1) access – доступ – accès;
2) activity – активність – activité;
3) address – адреса – аdresse;
4) add (v) – додати – ajouter;
5) anonymous function – анонімна функція – fonction anonyme;
6) background – фон – arrière-plan;
7) encrypt (v) – шифрувати – chiffrer;
8) folder – папка – dossier;
9) memory – пам’ять – mémoire;
10) root certificates – кореневі сертифікати – certificats racines;
11) security key – ключ безпеки – clé de sécurité;
12) subpage – підсторінка – sous-page;
13) user – користувач – utilisateur.

Ці кальки є цілком адекватні та не суперечать оригінальному терміну. Однак деяким термінам, утвореним шляхом калькування в одному браузері, у наших підкорпусах знайдено питомі відповідники, наприклад: homepage – домашня сторінка або домівка; bookmark – marque-page або signet. На нашу думку, логічним є використання такого питомого відповідника замість кальки, але за відсутності процесів регулювання термінотворення перекладач-локалізатор перевага надаватиметься більш узусному варіанту.

Отже, можемо зробити висновок, що проведене нами дослідження є досить результативним. Результати нашого дослідження можуть посприяти унормуванню термінів перекладацького інтерфейсу, а зібраний нами глосарій може послугувати перекладачам-локалізаторам під час перекладу інтерфейсу користувача різних програм.

Глосарій термінів користувацького інтерфейсу можна переглянути тут.

Валентина Пурига

за матеріалами магістерської роботи

«Термінологічний аспект локалізації інтерфейсів» (2023)

10.04.24

5 3 голосів
Article Rating
Проблеми локалізації термінів користувацького інтерфейсу
5 3 голосів
Article Rating
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Comments
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x