Друзі. Кулінарна книга культового серіалу

Здається, «Друзів» люблять усі — або, принаймні, кожен з нас хоч раз робив спробу полюбити цей культовий серіал. У будь-якому разі, поза всілякими сумнівами лишаються два факти: закадровий сміх ще довго дзвенітиме вам у вухах, а внесок «Друзів» у попкультуру важко недооцінити. За весь час існування серіалу він зібрав кількадесят зіркових гостей у десяти сезонах, багатомільйонну фан-базу та численні продовження. І хоча ніщо не може тривати вічно, «Друзі» й досі розчулюють та викликають ностальгію у глядачів, незалежно від того, по якому колу біжить перегляд серіалу.

Команді Шлякбитраф (SBT Localization) випала нагода зазирнути на кухню мангеттенської квартири та у всім відому кав’ярню, переклавши для видавництва MAL’OPUS кулінарну книгу за мотивами серіалу. Окрім сентиментальних почуттів, ця робота викликала ще й неабияку цікавість, адже стала новим форматом, з яким мали працювати перекладачі — вперше не черговий артбук, а книга рецептів.

Детальніше про проєкт: Друзі. Офіційна кулінарна книга

Окрім очевидної потреби в узгодженій та послідовної термінології, чого вимагають усі рецепти, кулінарна книга за мотивами серіалу, помережана впізнаваними жартами персонажів, каламбурами та передісторіями кожної страви з посиланнями на певні серії, вимагала враховувати контекстуальні особливості. Іноді назва страви є посиланням на контекст, в якому вона згадується в серії, як, наприклад, «Ти ж чув, що кажуть про устриці?». Що кажуть про устриці, можна дізнатися в 16 серії 6 сезону.

А як ми впоралися з усіма труднощами та наскільки тонкою була межа між перекладом «Друзів» і переглядом «Друзів» можна дізнатися, прочитавши цю статтю.

П’ять видів картоплі та три волосини єдинорога для рецепту легкої закуски

Різниця в кулінарних культурах створює необхідність адаптації та підлаштування не тільки рецептів, а й метричної системи — унції, фаренґейти й чашки, якими, здається, виміряють усе, перетворилися на грами, градуси Цельсію та склянки (не трансформація, а радше доместикація). Окрім цього, довелось заморочитися над третинами, чвертинами та іншими дробами, щоб звести це до уніфікованих мір і спростити життя читачам, що візьмуться готувати.

Водночас викликом стало зберегти своєрідність самих рецептів, адже переробити все під більш-менш звичні для нас інґредієнти було б надто просто, а до того ж — нечесно. Так і сталося, що багато рецептів з книги мають більше естетичну, ніж практичну цінність. З іншого боку,можна назвати приготування певних страв цікавим квестом для найпалкіших шанувальників серіалу: деякі продукти доведеться наполегливо шукати в усіх супермаркетах або навіть замовляти. Севіче з креветок у соусі «Понзо» зі смаженим тістом для вонтонів — якщо ви прочитали, знайшли лише один знайомий інгредієнт, креветки, але не зрозуміли, буде ця страва гострою, солоною чи солодкою і до чого там тісто.

Вонтони — це щось на кшталт вареників, які мають свою «обгортку» з тіста й — опціонально — начинку. Відповідно, «Fried wonton skins», смажене тісто для вонтонів, у цьому рецепті — це заготовки обгорток, фактично нарізані смужки тіста, що смажаться окремо і подаються без начинки, такий собі хмиз із тіста для вонтонів.

Згадуючи це все, з’являється мимовільне бажання доповнити книгу примітками перекладача, але водночас розуміється: їх було б на півсторінки. Тож таємниці страв чекають допитливих читачів, що не бояться труднощів і готові передивитися серію заради трьохсекундної згадки страви, а потім вирушити в хрестовий похід за борошном з м’яких сортів пшениці «00».

Утім, дещо довелося якщо не змінити, то адаптувати: «canola oil», ріпакова олія, що використовується в оригінальних рецептах замість соняшникової, у нас побутує радше як технічна, аніж харчова. Тому в деяких рецептах для смаження в дужках було додано «соняшникова олія» як звична для нас альтернатива. А ще ми не втрималися перекласти сорт великих помідорів як «Бичаче серце» — вони одразу спадають на думку, пошуки не потребують багато часу та зусиль, а смак неможливо ні з чим сплутати (тут можна було б сказати про вдосконалення рецепту).

Сіль, перець і плутанина з іншими спеціями до смаку

Якщо вас не лякає кунжутна олія, сичуанський перець і шампанський оцет, значить, ви ще не бачили картоплю фрі з п’яти видів картоплі. В порівнянні з расетом і вітелотом батат видався вже звичною «великою [невиправдано дорогою] картоплею» — а над соусами, до картоплі фрі й не тільки, довелося ще трохи поламати голову. Для перекладу «Tajín», що виявився родовою назвою суміші приправ із чилі, соку лайма та морської солі, довелося застосувати описовий переклад, зазначивши, що це сухий соус-приправа «Tajín». На другому місці за милозвучністю опинилася тайська «sriracha» — сірача, ширача чи срірача. Ми обрали перший варіант. Упевнені, ви би зробили так само.

Переклад приправився веселою плутаниною разом зі спеціями: ми вивчили різницю між кмином та кумином або інакше зірою, уточнивши переклад «cumin» — увага, це саме кумин, а от кмин буде «fennel»! Якщо раніше здавалося, що кінза й коріандр — це дві абсолютно різні спеції, «сilantro» уточнив, що це кінза, тобто свіжий вид спеції, сухе насіння або подрібнені сушені стеблі якого називаються коріандром. Окрім цього, перекладачі обговорювали жирність вершків та загадкове «apple butter», яке насправді не масло, бо не масляне і взагалі повидло. Різницю між повидлом, джемом і варенням також було з’ясовано вже в процесі уважного вичитування перекладу.

Зауваги шеф-кухарки Моніки

Майже кожен рецепт має «примітки на полях» з цікавими фактами про страву або лайфгаками приготування і називається «Зауваги шеф-кухарки Моніки». Втім, щоб зробити їх допоміжними, а не заплутати читачів іще більше, над деякими заувагами прискіпливої Моніки довелося подумати. Пояснення французького слова «batonnet» відкрило 1001 вид нарізки: скибочки, смужечки, соломка — але яка нарізка отримала цю французьку назву? Цитуючи переклад, слово «batonnet», що означає «паличка», найкраще описує спосіб нарізки картоплі: фактично, це звична для нас соломка.

Офігезн-о переклад і ніврок-о переклад

Назви страв — це переважно каламбури в стилі «Друзів», які легко запам’ятати і важко з чимось сплутати. Так, наприклад, «Rapini Pesto, the Best-O» отримало пречудову адаптацію «Рапіні-песто, офігезно»… аж до моменту, коли ми усвідомили, що переклад серіалу від «1+1», на який потрібно було орієнтуватися, звучить як «Рапіні-песто, найкращо». За аналогією, «the good-o» переданий як «нівроко» — так і сам переклад з найкращо став нівроко.

Не можна оминути увагою і прикрість із «crab cakes», що із крабових котлеток перетворилися на крабові пироги. «Fried Stuff With Cheese», «Cмажена сирна штука» в першому варіанті, довелося змінити на «Усе смажене і з сиром». Загалом,  переклад від «1+1» наочно демонструє швидку роботу відносно невеликої команди перекладачів, але, безперечно, має історичну цінність, бо завдяки цій роботі в середині двотисячних ми маємо повний переклад усіх сезонів культового серіалу.

Такі пироги.

Якщо, дочитавши цю статтю, у вас з’явилося бажання щось пожувати (не обов’язково молоко) — запрошуємо придбати кулінарну книгу, де можна знайти закуски й перекуски і, як казав Джої, «Round food for every mood». А ми висловлюємо вдячність видавництву MAL’OPUS за можливість перекладати різноманітні й незмінно круті видання й побажати більше цікавих проєктів, до яких ми завжди готові долучитися. І величезна подяка всім нашим читачам, доброчинцям з Patreon та кожному, хто підтримує Шлякбитраф і українську локалізацію, адже завдяки вашій підтримці в нас є сили й натхнення вгризатися в переклади!

Тетяна Непипеко

24.11.21

Друзі. Кулінарна книга культового серіалу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *