Шлякбитраф і круглий стіл «Мова на часі»

МОВА НА ЧАСІ

Мова завжди на часі, а тому ми раді всіляко сприяти державній мовній політиці, що спрямована на розвиток і поширення української мови, особливо серед молоді.

Все, що нам потрібно насправді, це щоб держава врешті запрацювала над своєю програмою підтримки української мови…

18 грудня у Києві з ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за підтримки програми USAID «РАДА: наступне покоління» відбувся круглий стіл «Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики», на який також було запрошено й Андрія Яцечка як представника «Шлякбитраф». На заході були присутні народні депутати України, Уповноважений із захисту державної мови, представники органів виконавчої влади, Національної комісії зі стандартів державної мови, громадських організацій, а також експерти з мовної політики.

Учасники круглого столу розглянули стан і динаміку мовних процесів в Україні та виклики, що постають у царині мовної політики у воєнний час та на перспективу. Було обговорено кроки, які може зробити держава для утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя, захисту від російської експансії в мовно-культурному просторі, поширення культурного продукту українською мовою тощо.

ВСЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО

Під час свого короткого регламентованого виступу Андрій висловився щодо найбільших проблем і потреб українських гравців та молоді загалом.

Чому важлива локалізація ігор? Тому що наша молодь вся в іграх, а ігри — це не просто місце, де вони проводять час, а й також і спільноти, які будуються навколо цих ігор. І нам важливо, щоб ці спільноти і мова спілкування в цих спільнотах була українською.

Однак таке враження, що в Україні українська мова потрібна всім, окрім держави. Враження, що українською мовою займаються лише волонтери, громадські організації та приватні компанії, а держава до цього якось особливо не хоче втручатися. Це проблема, тому що ми стикаємося з тим, що пропаганда «какая разніца» також працює і в ігровій сфері.

Ми мусимо доводити розробникам, що в Україні потрібна українська мова. Мені доводиться, користуючись своєю ситуацією, їхати в Чехію, розмовляти з чеськими розробниками і переконувати їх у тому, що в Україні будуть грати з українською локалізацією, і щоб вони дали можливість зробити українську мову в їхній грі. Тому що більшість розробників вважає, що якщо є російська мова, то українська мова вже не потрібна.

2019 року разом з Національною комісією України зі стандартів української мови ми, Unlocteam та представники інших локалізаційних організацій розпочали роботу над стандартизацією відеоігрової термінології. Після широкомасштабного вторгнення росії засідання фактично припинилися. Невдовзі настане 2025 рік — словник відеоігрової термінології так і не затверджений, є тільки робочі версії.

Нам потрібно, щоб держава врешті запрацювала в плані розвитку української мови. Нам потрібно, щоб працювали над українською мовою інститути мови. Нам потрібно, щоб працювала Академія Наук. Нам потрібно, щоб працювали над словниками української мови, над цифровізацією словників української мови, щоб проводилися різного роду заходи типу «Молодіжне слово року» і так далі.

Повний виступ тут (2:31:26):

ФОРУМ З УПРАВЛІННЯ ІНТЕРНЕТОМ

Нагадаємо, що перед тим, 28 листопада, Андрій від імені локалізаційної спілки «Шлякбитраф» також виступав на 15-му Українському форумі з управління Інтернетом (часова мітка 7:29:29)

Андрій виступив з презентацією про проблеми української мови у відеоіграх і запропонував деякі рішення.

Українська мова зараз важлива як ніколи, тому потрібно сприяти її розвитку, покращувати освіту, створювати та розширювати словники, створювати та підтримувати середовища української мови.

Продовжуємо разом працювати, щоб українізація торкнулася якомога більше ігрових світів.

19.12.24