Жага зцілення перекладом, або

Як Шлякбитраф удруге потрапив у безум світу Bloodborne…

У Ярнамі ніщо по-справжньому не зцілюється.

Майже пів року тому на нашому сайті з’явився огляд коміксу «Bloodborne. Глибина сну» від одного з його перекладачів, Романа Гардашука (Перекласти Bloodborne, щоби звершити лови), а сьогодні ми продовжимо нашу сагу про те, як вулиці міста Ярнама поглинули в свої тенета перекладачів Шлякбитрафу та що з цього вийшло…

«Bloodborne. Жага зцілення» та його нутрощі

«Bloodborne. Жага зцілення» – це другий том у серії коміксів «Bloodborne», написаній Алешем Котом та проілюстрованій Пьотром Ковальським. А подарувало нам видання цього блаженно-жасного коміксу видавництво MAL’OPUS. Над перекладом працювала команда в такому складі: Роман Гардашук, Богдан Передрій, Роман Манячук, Анастасія Жищинська, Тетяна Непипенко, Софія Шуль.

Варто зазначити, що цей розділ не є прямим продовження «Глибини сну», а розкриває нам іншу сторінку історії світу Bloodborne. Якщо перший том зосереджується на двох провідних наративах (внутрішній монолог Мисливця та діалогічність його стосунків із Дитям), то «Жага зцілення» розкриває нам діалог протилежностей, інтерсуб’єктивний контекст діянь кожного та, зрештою, загострює питання відповідальності перед Іншим.

Нас занурюють у світ вулиць Ярнама, де лікар Альфредій досліджує причини з’яви чуми «золокрів’я» (ashen blood), що шириться містом, та пошуками ліків від неї. Водночас служитель Церкви зцілення – отець Клемент – запідозрює, що щось негоже діється в лоні самої Церкви, й розпочинає власну путь задля пошуків відповідей, задля усвідомлення, звідки проростає недуга. Обох наших героїв зведуть разом підозри щодо старої крові й так розпочнеться взаємодія протилежностей, що становить ядро оповіді. Науковець, котрий усім своїм єством ненавидить Церкву й церковників за те, що ті задурманюють люд, та священнослужитель, котрий прагне пов’язати віру з наукою та знайти відповідь, яким чином обидві вони дарують зцілення.

У чім більше гідности: у гонорові та завзятості людини науки, яка бачить світ крізь призму своїх приладів, дослідів та вважає, що в усьому панує розум, чи в щирому та відкритому серці людини віри, яка спізнала найбільший плід та найсильнішу спокусу, що чигає у нашій душі – сумнів? Чи можуть протилежності об’єднатися задля спільної мети? Та чи зможе щось завадити здійсненню цього спільного поклику? Відповіді на це ви зможете знайти на сторінках коміксу.

А після прочитання коміксу як додаткові матеріали, окрім галереї обкладинок, автори пропонують читачеві короткий, однак детальний, погляд на створення головних персонажів цієї історії.

А ми тим часом хочемо зануритися в особливості тексту, які трапляться вам, любі читачі.

Короткі відомості про проєкт: Bloodborne. Жага зцілення

Безум перекладу

Насамперед варто зауважити, що низка стилістичних особливостей у цій частині успадковує принципи, які ми започаткували в роботі з першим томом і з якими детально ознайомитися можна в уже згаданому першому оглядові. Мова йде про наш вибір звернутися до архаїзмів, поетичності тексту та експресивності метафор. Проте в нашої команди виникли й нові виклики, одним з яких постала зміна стилістики тексту. Комікс оповідає нам свій сюжет у два способи: з однієї сторони, через «класичні» для жанру діалоги та монологи персонажів, з іншої – через епістолярний стиль, що знаходить своє відображення в особистих щоденниках обох головних героїв – Альфредія та Клемента. Для перекладу цих фрагментів ми вдалися до поєднання вже згаданого використання архаїчно-поетичної лексики та епічного подання тексту (де це дозволяв оригінал). Саме тому низку з наведених у тексті нотаток зі щоденників героїв можна розглядати як певний драматичний монолог-сповідь чи монолог-спомин актора невпинної вистави з назвою «безум житейський».

Іншим викликом постала наявність у коміксі пісні, яку співає Матильда, одна з героїнь оповіді. Варіантів від наших творчих перекладачів було чимало, але тут наведемо лиш два переклади: чинний та доредакційний.

Зрештою, як і всяка поезія, цей фрагмент став викликом та полем боротьби перекладацьких стратегій у підході до передавання метрики, у виборі провідного мотиву пісні та, зрештою, у підборі лексики та метафор поетики тексту. Звісно ж, у коментарях ви можете висловити власні міркування щодо наведених перекладів та їхньої влучності.

Не оминула переклад і невеличка технічна похибка, котра, на щастя, аж ніяк не впливає на розуміння та відчуття сюжету. Один з написів на текстурах малюнків (стор. 49) залишився мовою оригіналу під час верстання коміксу, тому про всяк випадок подаємо Вам переклад:

«Реєстр кровослужіння»

Та попри все в нашої команди залишилися приємні спомини про процес перекладу цього коміксу. Безсумнівно, він посідатиме особливе місце в наших серцях та, зрештою, є чи не найбільш художнім (у значенні текстуально-поетичного виображення) твором, який нам на сьогодні вдалося перекласти у співпраці з видавцями.

На завершення нашої невеличкої мандрівки хочеться побажати вам, любі читачі, отримати від прочитання та споглядання коміксу не менше задоволення, аніж нам за часів перекладу. Придбати примірник «Bloodborne. Жага зцілення» можна на офіційному сайті видавництва MAL’OPUS.

Також не забувайте підтримувати нашу команду «Шлякбитраф» на Patreon.

P. S. Нам наразі невідомо, чи буде виходити продовження цієї історії й коли, але Ваша активна підтримка видавця загалом і цього видання зокрема збільшує шанси на те, що безуму перекладачів не настане край і ми знову зануримося до химерного світу Bloodborne.

Богдан Передрій

10.02.22