Бу вчить #20: вибачте? вибачаюсь?

Часто чутно, як люди кажуть «вибачаюсь», аби дати зрозуміти співрозмовнику, що вони зробили щось не так, або просто намагаються привернути увагу. Натомість за лексикою української мови «вибачаюсь» є конструкцією, котра передбачає, що ви самі себе вибачаєте, не взаємодіючи зі співрозмовником. Якщо ви хочете грамотно попросити в людини вибачення, то правильним варіантом буде слово «вибачте».

Приклади вживання

  1. «Вибачте, що я так гостро сказав» (Олесь Досвітній, «Вибране», 1959);
  2. «Пошук істини — вибачте за пафос — ось єдине, що має значення» (Микола Вересень);
  3. «Та ж ви не повія яка, вибачте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста» (Михайло Коцюбинський, «I», 1955).

Разом з Бу матеріал готував Юрій Бісик

5.09.18

Бу вчить #20: вибачте? вибачаюсь?