Круглий стіл з питань мовних прав дітей

Питання мови досі актуальне в Україні. Століття зросійщення не минули безслідно, а війна, яку розв’язала росія, зробила ситуацію критичною. До Міжнародного дня захисту дітей Міністерство культури України разом з Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ» організували круглий стіл, присвячений обговоренню викликів та механізмів захисту мовних прав дітей.

Читайте також: Українська — мова сильних

Участь у цьому заході взяли представники Міністерства культури, Міністерства молоді та спорту, Державної служби України у справах дітей та інших державних установ, а також представники різних рухів і громадських організацій, зокрема Андрій Ковальов від «Спільномова», Лариса Ніцой від «Український простір», Анастасія Розлуцька від «Український світ», Тарас Марусик від «Толока», Тарас Шамайда від «Простір свободи» та Дмитро Головченко від «Шлякбитраф». Присутні ділилися різною статистикою з дослідження використання української мови, піднімали питання про мовні проблеми в середовищі дітей та підлітків, пропонували й обговорювали рішення для врегулювання цих питань.

Виступ Дмитра Головченка від «Шлякбитраф» починається з 2:46:18.

НАШ ВИСТУП

ІГРОВА СКЛАДОВА ЯК ЧАСТИНА РОЗВАГ

Перш за все, я хотів би звернути увагу, що майже ніхто зі спікерів сьогодні нічого не говорив про ігрову складову, яка є насправді доволі важливою як для дітей, так і для підлітків, а також і старших людей, оскільки всі вони так чи інакше грають в комп’ютерні ігри, в мобільні ігри.

Загалом на сьогодні українізовано надзвичайно низький відсоток ігрового вмісту. І проблема полягає в тому, що, на відміну від іншого вмісту для розваг — книги, музика, фільми, — немає можливості адекватно врегулювати навіть питання наявності української мови чи відсутності російської, скажімо, в іграх. Як наслідок, у нас є нормативно-правова база, яка говорить, що  не можна завозити російськомовні книжки, що на радіо повинні бути квоти з українською мовою… фільми в нас дублюються або виконуються мовою оригіналу, але не російською. З іграми так не виходить. Продукт, який нам пропонує видавець, це гра, в яку зразу вшито декілька мов. Якщо там немає української, а є російська, то ризик того, що наш кінцевий споживач-дитина буде використовувати саме російську, надзвичайно високий, на жаль.

ЩО КАЖЕ СТАТИСТИКА

Наприклад, є статистика по дуже такій відомій грі Cyberpunk 2077. Представники розробника свого часу оприлюднили, що до того, як у цій грі з’явилася українська мова, 88% користувачів з України користувалися саме російським текстом і озвученням, які були наявні. Натомість іще 5% користувалися російськими субтитрами з англійським озвученням. І лише 7% використовували саме англійську, тобто не використовували російську принципово або ж з метою більшого заглиблення, але це вже другорядне питання.

Разом з тим беремо статистику за два тижні після виходу української локалізації в цій грі, і бачимо, що ситуація не те щоб справді жахлива, але й не добра, оскільки 7% англійською в нас залишилося, але лише 42% перейшли на українську мову. І 46–48% приблизно за їхніми даними залишилося на російській. Ми тут, звісно, маємо зробити поправку на те, що українською мовою в грі був лише текст, а озвучення не було, на відміну від російської, якою основна гра була озвучена повністю.

Це становить величезну проблему, оскільки так чи інакше більшість ігор — видатних, великих, про які говорять всі, — і діти, і дорослі будуть грати, незалежно від того, чи наявна там українська мова. І якщо буде така змога, то скоріше за все, не знаючи англійської, людина буде користуватися російською, на жаль, оскільки хочеться розуміти сюжет, розуміти всі ці контексти.

А потім усе це переноситься на неформальне спілкування, оскільки не знаючи, як перекладається якась річ з англійської, людина буде використовувати ту назву, яку вона чула в грі. І якщо ми говоримо про те, що якась компанія грає у якусь гру, то вона очевидно буде послуговуватися тією термінологією, яку вона почерпнула з мови озвучення, субтитрів тощо. І навіть якщо говорити про якісь наступні волонтерські ініціативи, зі створення фансайтів до прикладу, то от я як користувач буду шукати щось про гру тими термінами, які я знаю, які почерпнув з тої локалізації, яку використовував.

МОВНИЙ ВІДРИВ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

На цьому етапі варто розуміти, коли в нас у кінотеатрах уже на всю гриміли дубляжі, які ми вважаємо вершиною нашої творчості, то на той час на пальцях можна було перерахувати ігри, які мали офіційну українську локалізацію, а не якісь там українізатори, прикручені збоку, про які знає півтори людини.

Тож можемо говорити про те, що цей величезний культурний пласт — бо будь-яка велика гра тягне за собою книжки, настільні ігри, комікси тощо — він існує у відриві.

Дуже багато є прикладів, з якими ми стикалися як локалізаційна спілка, коли ти створюєш переклад до, скажімо, книги рецептів по грі, в якої немає української локалізації. Ми адаптовуємо терміни відповідно до правил української мови, і от люди питають: «А чому не отак?» А ці питання зазвичай базується на тому, що вони грали в гру російською, і там цей термін був перекладений інакше, тож вони хочуть саме такого перекладу.

Люди хочуть потім таких самих підходів до перекладання власних назв. Наприклад, є в одному з ігрових світів такий персонаж як Horus. Це латинізований вигляд імені, і в нас зазвичай всі ці -us прибираються, як-от Julius — Юлій і т.д. І от люди питають: «А чому не «Горус»?» Тому що російською він «Горус». Вони так звикли. А цей світ існував ще за багато років до того, як переклали цю книжку, до того, як переклали цю гру.

І от у людей є очікування. Проте не можна їх обвинувачувати в тому, що вони споживали світ, який їм подобається, тією мовою, яка їм хоч якось зрозуміла — добре зрозуміла чи погано, мова рідна чи нерідна, бо не знають вони англійської з тих чи інших причин. І ми нічого не можемо з цим зробити.

РЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ

Ми не маємо ніяких нормативних засобів, щоб змусити розробника зробити українську локалізацію. Бо що ми можемо вдіяти? Заборонити продавати в Україні, бо нема української локалізації? То вони й не будуть продавати. А це призведе лише до того, що люди будуть піратити і все одно грати англійською, російською чи польською тощо. І відповідно нам як українській ігровій спільноті, законодавцям, урядовцям варто думати про те, як заохотити видавців і розробників додавати українську мову.

На відміну від музики, книжок, кіно, де ми маємо певні нормативно-правові регулювання, у світі ігор у нас такого нема.

Говорячи такими термінами, зразу хочеться думати «це іноземці, вони так мислять, вони не сприймають це все». Але знову ж, якщо посунемося років на 10 назад, то побачимо, що значна кількість українських розробників не додавали українську мову одразу. Тобто там була англійська, російська, інші мови. А потім уже з’являлася українська. Значно пізніше, коли всі вже попроходили гру і дехто вже й не буде до неї повертатися.

Яке рішення цьому? Завжди можна сказати: закидаємо проблему грошима, будемо створювати якісь пільги для розробників, наймати якихось державних локалізаторів, які будуть робити це за державну зарплату. Але це явно не «успішний успіх», це не розв’яже проблему системно.

Тут радше є необхідність оцієї просвітницької роботи, яку, наприклад, проводять наявні державні платформи в інших напрямках. Тобто навіть те саме United24 чудово виконує свою функцію щодо інформування іноземців зі свого напрямку питань. А колись, ще до повномасштабного вторгнення, існувала чудова ініціатива — думаю, вона ще існує, але трохи пішла на спад — Ukraine WOW, де іноземцям розповідали про Україну багато чудових речей.

Треба доносити до розробників, що Україна — це величезний ринок, що це значний потенціал для заробітку.

Якщо взяти до прикладу розробників, з якими ми співпрацювали, то вони зазвичай мають позитивні враження від доходів, які приніс український ринок, зважаючи на вкладені ресурси.

Але для багато кого це: «А нащо заморочуватися, якщо є російська, і її всі розуміють?» Бо, як я вже казав, 88% гравців в Україні за статистикою Cyberpunk 2077 грали собі спокійно російською мовою. І я думаю, що ці дані назагал відповідають середньому значенню по інших іграх. Можливо, після 2022 р. відбувся значний зсув, але досі не можемо сказати, що за відсутності української мови люди не гратимуть російською.

Це величезна проблема, тому що, повертаючись до дітей, вони потім на перервах починають обговорювати діалоги чи різні штуки.

Ми опиняємося в замкненому колі, коли хочемо зробити українізований культурний простір, в якому немає місця для ігор, тому що школа — це поки що примус для більшості дітей, а розваги — це щось, що вони обирають самостійно.

І скажу таку думку, — впевнений, що багато моїх колег із перекладацького цеху зі мною погодяться, — що без належної уваги до ігрових всесвітів, щоб найбільші ігрові всесвіти звучали українською, або принаймні мали текстову локалізацію, ми дуже багато чого будемо втрачати. Бо, як сказала одна з попередніх спікерок, мова визначає навіть те, як ми підходимо до перекладів. Адже, якщо брати з фахової точки зору, українські й російські переклади принципово відмінні з погляду різних підходів до перекладу термінології, до питання адаптації, транслітерації тощо.

Дякуємо організаторам круглого столу за запрошення і можливість долучитися до обговорення мовної ситуації.

23.11.25