Шлякбитраф на UTIC-2019

З 22 по 28 липня на території відпочинкового табору «Метеорит», що на Дніпропетровщині, відбулася міжнародна перекладацька конференція UTIC-2019, яка вирізняється місцем та форматом проведення: свіже повітря, річка, ліс та переклад. Багато перекладу. Шлякбитраф не зміг пройти повз цієї події, не розказавши про свій досвід локалізації відеоігор широкому загалу. Ми довго й ретельно готувалися до виступу, підбираючи найцікавіший та найсвіжіший матеріал, який би міг зацікавити аудиторію. Що у нас із цього вийшло, читайте далі.

День 1: Знайомство

22.07. У перший день конференції UTIC всі з’їжджалися до табору: хто в готелі, хто в невеличкі будиночки, але ШБТ не шукає легких шляхів і вирішив оселитися в наметі, щоб відчути всі принади життя на природі.

Не лише Шлякбитраф є прихильником гардкору. На території табору було організовано ціле наметове містечко.

Ввечері ж відбулася вітальна вечеря, на якій можна було зустріти давніх знайомих та познайомитися з цікавими людьми.

День 2: Відкриття конференції UTIC

23.07. Відкрили конференцію UTIC вступні промови, на яких поговорили про особистий бренд перекладача та творчі виклики перекладацької професії.

На біржі контактів ШБТ активно шлякбитрафив, розповідаючи про українську локалізацію відеоігор та поширюючи інформацію про себе. А оскільки на біржі контактів були присутні три представники Шлякбитрафу, то розповісти про себе нам вдалося втричі більшій кількості людей 🙂

Окрім мальовничої природи довкола, на атмосферу відпочинку та невимушеності також налаштовувало саме оформлення конференції.

Після успішної самореклами почалися виступи доповідачів, які були розподілені на два потоки: письмовий та усний переклад.

На кожному з цих потоків доповідачі обговорювали важливі та цікаві теми, а глядачі та слухачі доповнювали виступи, ділячись своїм досвідом із колегами, влаштовуючи бурхливі дискусії.

А після насиченого дня можна (й треба) відпочити біля багаття з гітарою та піснями.

День 3: Зоряний час Шлякбитрафу!

24.07. Цього дня з нетерпінням чекав увесь Шлякбитраф, а особливо наші активісти Андрій Кожушко, Євген Ткач та Тетяна Чередничок, оскільки в цей день на UTIC мали виступати з доповіддю про локалізацію відеоігор! 🙂

А ось і зацікавлені слухачі. Потихеньку сходяться 🙂

Свій виступ ми присвятили висвітленню питання про організацію волонтерської локалізаційної спілки та розглянули технічні аспекти локалізації відеоігор. Окремо хочемо подякувати Андрієві Рабощуку за надання цікавого матеріалу для доповіді. Нас вразила кількість слухачів, запитань та тривалість обговорення після доповіді.

Питали багато і питали про різне: про те, як ми бачимо текст в процесі локалізації; чи бачимо ми ту чи іншу фразу в контексті одразу; як ми перекладаємо без контексту; якими інструментами користуємося; як ми ініціюємо локалізацію тієї чи іншої забавки; із якими форматами файлів ми працюємо; звідки ми знаємо, що означають всі ці «незрозумілі штуки» в тексті; з якими складнощами, крім представлених під час доповіді, ми стикаємося в процесі локалізації… Навіть запитували, чи це ми локалізували The Sinking City 🙂

Словом, наша доповідь пробудила чималий інтерес до Шлякбитрафу та його діяльності. Обговорення доповіді не скінчилося після нашого виступу. Впродовж цілого тижня ми відповідали на різні запитання про локалізацію. А ще пан Олександр Бондаренко, який є організатором Літньої школи перекладу, люб’язно запросив нас прочитати лекцію для студентів про локалізацію відеоігор для учасників школи, яка відбудеться в червні наступного року.

Відеозапис нашої презентації скоро буде доступний широкому загалу, тож виглядайте його на нашому каналі на YouTube.

Найбільшою радістю для ШБТ була, звичайно, нагода зустрітися та потеревенити про все на світі особисто 🙂

Під гул винищувачів із військового аеродрому неподалік Андрій активно мене переконує, що сексизму не місце в перекладацькій галузі та що дівчата перекладають краще за хлопців.

Дні 4-6: Переклад і мистецтво на UTIC

25-27.07. У ці дні на конференції теж відбувалося багато цікавого. Оскільки потоків стало вже три — «Мистецтво перекладу», «Локалізація і технології перекладу» та «Бізнес перекладу» — дуже важко було обрати якийсь один, адже хотілося послухати всіх. Говорили про все на світі: від корпоративної культури в перекладацьких компаніях, переосмислення перекладацької галузі та геніального перекладу мемуарів Річарда Фейнмана до нетрів машинного перекладу, китайського перекладацького програмного забезпечення та перекладу патентів.

Для найвибагливішої перекладацької публіки, яка не задовольнялася самими лише виступами, влаштували творчі майстер-класи.

А по завершенню насиченого доповідями тижня, відбувся гала-концерт, на якому була тільки жива музика.

Замість підсумків

«На відвідування UTICamp я націлився ледь не за півроку до початку заходу, — розповідає Євген Ткач. — Цікаво було все – від місця проведення до тематики доповідей. Для мене конференція була засобом змінити декорації навколо і відпочити разом з родиною. Крім того, було досить цікаво познайомитись з Тетяною, адже саме вона, як редактор, найбільше потерпала від моїх перекладів; знайомство з паном Андрієм теж стало приємною несподіванкою. Мушу сказати, що все відбувалося приблизно так, як я і очікував. За моїм досвідом, на конференціях все найважливіше відбувається у неофіційній манері і за лаштунками, UTICamp в цьому не став винятком. Мені довелося поговорити 10 хвилин зі «сцени» і витратити годин п’ять-шість на розмови на тему української локалізації у більш приватній атмосфері. Я спромігся поспілкуватися з зірками телеграм сцени, керівниками великих перекладацьких організацій, чудовими перекладачами книжок і просто небайдужими професіоналами. Розважальна складова також не підкачала, по вечорах відбувалися посиденьки перекладацьких бардів, окрім того цейтнот не завадив нам пограти у pen and paper RPG. Враховуючи те, що ці кілька днів були моїми першими вихідними за кілька місяців, я не можу не назвати їх незабутніми!»

Дякуємо організаторам UTIC за чудову можливість поділитися своїм досвідом та перейняти його у колег.

Також висловлюємо величезну подяку всім тим, хто підтримує нас. Дякуємо! Ви надихаєте нас на те, щоб української локалізації було ще більше 🙂

Українізація всесвітів триває!

Фото: Тетяна Чередничок, Микола Климчук.

Автор: Тетяна Чередничок

05.08.19