Однією з поширених помилок у сучасній українській мові є неправильне використання слів «імовірність» і «вірогідність», а також прикметників, що від них походять, — «імовірний» і «вірогідний».
Імовірний та ймовірність
Імовірний — це можливий, який може відбутися; який можна здійснити або виконати.
Імовірність — це характеристика, яка вимірює можливість, що якась подія станеться.
Приклади вживання
- Яка ймовірність того, що вас там можуть упізнати? — Майже ніякої. («Елементал», Василь Шкляр);
- Вона також жодним словом не натякнула на ймовірність того, що капітан Грант потрапив у полон до південноамериканських індіанців. («Діти капітана Гранта», Жуль Верн).
Вірогідний та вірогідність
Вірогідний — це достовірний, який не викликає сумніву, найближчий до правди.
Вірогідність — правдивість, точність, повнота та змістовність даних чи інформації.
Приклади вживання
- …Про те, щоб Богун відмовлявся присягти цареві, не говорить ні одно вірогідне джерело… («Історія України-Руси», Михайло Грушевський);
- Навіщо думати, робити припущення й губитися в здогадах, коли існують цілком певні й вірогідні факти. («Провінціалки», Ярослав Стельмах).
Аби ви краще запам’ятали різницю між «імовірність» та «вірогідність», Бу підготував приклади неправильного вживання цих слів.
|
НЕПРАВИЛЬНО |
ПРАВИЛЬНО |
| Найбільш вірогідне джерело поширення хвороби — густонаселені регіони в центрі країни. | Найімовірніше джерело поширення хвороби — густонаселені регіони в центрі країни. |
| Як повідомляють імовірні джерела, компанія близька до банкрутства. | Як повідомляють вірогідні джерела, компанія близька до банкрутства. |
| Підвищити вірогідність врожаю можна за допомогою використання добрив. | Підвищити ймовірність врожаю можна за допомогою використання добрив. |
| Імовірність заяви свідка зі сторони обвинувачення недостатня, тому є сумніви щодо провини підсудного. | Вірогідність заяви свідка зі сторони обвинувачення недостатня, тому є сумніви щодо провини підсудного. |
Окрім того, не забувайте, що в словах «імовірність» та «ймовірний» літери і та й чергуються за тими ж правилами, що й слолучники «і» та «й». Ці правила можна прочитати в розділі 12 українського правопису.
Разом з Бу матеріал готував Андрій Пекар
30.08.18
