Українська — мова сильних

30 жовтня у Києві відбувся Форум до Дня української писемності та мови «Українська — мова сильних». За запрошенням Міністерства культури та стратегічної комунікації на цьому заході також виступила й наша локалізаційна спілка «Шлякбитраф». Серед учасників були також представники органів влади, державних інституцій, бізнесу, ІТ-спільноти, а також мовознавці, лідери громадської думки й медіаексперти.

Учасники Форуму обговорювали ключові виклики та можливості у сфері державної мовної політики. Нашим завданням було розповісти про важливість української мови у відеоіграх і їхньому впливі на молодь.

Блок із нашим виступом починається з 4:26:43.

Далі пропонуємо вашій увазі тези виступу — все, що сказали, і трішки того, що не встигли через обмежений час.

ПРО ЩО БУВ ВИСТУП

ЧОМУ ІГРИ — ЦЕ ВАЖЛИВО

Ігри вже давно перестали бути простою забавкою. Завдяки різноманіттю жанрів вони стали потужним інструментом не лише для відпочинку, а й для навчання та саморозвитку. Глобалізація та діджиталізація привели до того, що діти з найранішого віку є активними ґеймерами — на комп’ютерах, консолях чи смартфонах. І дуже велике значення має мовне середовище, в якому вони перебувають.

Трохи цифр для кращого розуміння. Текстова частина сучасної гри, як-от Baldur’s Gate 3, налічує понад 2 мільйони слів. І це не просто сухий і нудний текст, а цілий окремий всесвіт зі своїми правилами, подіями, персонажами, виборами та наслідками. Це обсяг, що дорівнює 15-20 великим романам. І саме в цей всесвіт щодня на десятки годин занурюється наша молодь.

Тому питання, якою мовою цей всесвіт говорить до них, є критично важливим. Особливо зараз — в активній фазі війни, де ми щодня виборюємо право на існування нашої ідентичності.

ЩО САМЕ РОБИТЬ ЛОКАЛІЗАЦІЯ?

Коли ми говоримо про локалізацію, ми маємо на увазі не просто переклад. Це процес, мета якого — забезпечити гравцеві повне занурення у світ гри, зробити його природним та зрозумілим.

І цей процес має декілька потужних, хоч і не завжди очевидних, ефектів:

Освітній ефект. Проводячи час у грі, молодь несвідомо вдосконалює володіння українською: розширює лексичний запас, запам’ятовує правильні граматичні конструкції та коректне написання слів. Вони вчать складну лексику, яку б ніколи не відкрили у підручнику, бо тут їм це цікаво. Також, якісна українська локалізація є взірцем правильного правопису, пунктуації та стилістики.

Формування мислення. Мова формує спосіб мислення. Тому життєво важливо, щоб українська була саме тією мовою, якою молодь не тільки користується у своєму цифровому повсякденні, а й думає.

«Нормалізація» мови. Це, можливо, найважливіше. Якісна локалізація стирає шкідливий поділ української на мову «школи та офіціозу» і мову «побуту». Коли українська оточує молодь навіть під час відпочинку, у їхніх улюблених хобі, це докорінно змінює їхнє ставлення до неї. Мова стає своєю.

Культурна деокупація. Ми маємо бути відвертими: злочинні наративи країни-агресорки про українську мову досі сидять у головах багатьох. Єдиний спосіб це побороти — тотальна присутність нашої мови. Нам не раз траплялися коментарі, що відеоігри — ледь не єдине джерело української мови в оточенні людини.

ЗАПОВНЕННЯ НІШІ

Підсумовуючи сказане, українська мова має бути всюди. Через відеоігри транслюється сучасна попкультура, яку молодь вбирає миттєво.

І тут важливо зауважити: локалізувати варто всі цифрові продукти. Навіть ті, які, на перший погляд, не несуть великої пізнавальної користі. Чому? Бо якщо в цій ніші не буде української мови, її миттєво заповнить російська.

Зараз дуже багато ігор створюються для аудиторії 18+, і треба розуміти, що в ці ігри грають люди, які потім пишуть про них (або на дотичні теми) статті, знімають відео, роблять огляди і творять силу-силенну контенту, який уже споживають інші люди (зокрема, і молодь), і якщо гра не мала української мови, то вони для цього використовують найближчу, яку розуміють, і це рідко англійська. Як наслідок, в українське інформаційне середовище перекочовують російські ігрові терміни і взагалі російський контент, бо українського нема де взяти.

Тож так, навіть груба лайка і непристойні жарти мають бути присутні в українській локалізації, якщо вони передбачена оригіналом, бо це теж невід’ємна частина живої мови.

Крім того, знову ж таки, навколо ігор формуються величезні фанатські спільноти. І коли вони обговорюють сюжети, персонажів чи механіки, вони мають послуговуватися українською термінологією, взятою з якісного перекладу.

ПРОБЛЕМАТИКА І РИНОК

А які ж проблеми стоять на шляху до повсюдної присутності української в іграх?

Перша — це нерозуміння проблеми з боку багатьох світових видавців чи розробників. Вони досі живуть у парадигмі «какая разніца».

І тут ми підходимо до парадоксу.

Подивімось на наш книжковий ринок. Зараз він переживає справжній розквіт, і не останньою чергою — завдяки чіткому державному регулюванню щодо мови видання.

А що ж в ігровій індустрії? З одного боку, ми маємо величезний, платоспроможний ринок. В Україні понад 2.4 мільйона гравців. Усереднено наш ринок оцінюється у 270 мільйонів доларів. І навіть в умовах війни він показує прогнозований ріст майже у 8%.

Цифри є. Попит є.

Проблема української локалізації ігор також в тому, що за кожною мовою завжди стоїть держава. І можна бути скільки завгодно професіоналом у своїй справі, але поки інші не бачать з тобою держави, вони й на тебе не дуже зважають. Нам потрібно, щоб держава була зацікавлена у тому, щоб українська мова просувалася в іграх в тому числі. Інколи вистачає банальних зустрічей чи хоча б допомоги в організації таких зустрічей, щодо української мови. Будь це ігри від студій, офіси яких присутні в Україні (як-от Ubisoft, Microsoft, Sony) чи від корпорацій, які десь далеко за океаном.

На нашу думку, нам в ігроіндустрії потрібна не регуляція, а в першу чергу ініціатива.

І дуже важливо заохочувати розробників додавати українську локалізацію в ігри.

ВИСНОВКИ

У День української писемності та мови ми маємо чітко усвідомити: мова — це зброя, і це не метафора.

Локалізація ігор — це не просто бізнес, не забаганка вузької спільноти і не «просто розвага». Це стратегічно важлива частина нашого культурного фронту та боротьби за нашу ідентичність.

Якщо ми хочемо, щоб наступне покоління українців думало українською, відчувало українською і жило в українському культурному просторі, — ми маємо подбати, щоб українською мовою до них говорили не лише вчителі, але і їхні улюблені герої у віртуальних світах.

Дякуємо організаторам форуму, а також окрема подяка секретаріату уповноваженого із захисту державної мови за підтримку та плідну співпрацю.

Українізація всесвітів триває!

31.10.25