God of War. Перекладацькі перекази

Якщо ви палкий шанувальник чи шанувальниця світу гри God of War, то швидше за все у вашій колекції вже є не лише артбук «Світ гри God of War», а й щоденник Атрея — «God of War. Перекази й легенди» від видавництва Mal’opus. Книжка ця складається з кількох частин — власне щоденника про життя та пригоди батька й сина, коротких переказів, які розповідають про світ і видатних персонажів, та, нарешті, бестіарію з описами різних істот, які траплялися нашим героям під час мандрівки. Хоч працювали ми над цим проєктом ще у 2020 році, однак деякі перекладопригоди просто неможливо забути, а тому далі я хочу поділитися з вами спогадами про деякі з них.

Я тут почав дивитися відоси про давньо-ісландську/old norse. Схоже треба вимикати, бо виявляється, що Fáfnir читається як Фовнір.

— Роман Манячук.

Кілька слів про враження

Для нас кожен проєкт по-своєму цікавий, а всі труднощі — додаткові ОД в прокачуванні перекладацької майстерності. Втім, знайте, що в цьому випадку переклад навіть вийшов кращим за оригінал, і в цьому заслуга не лише Шлякбитрафу, а й видавництва Mal’opus, яке завжди ретельно ставиться до всього, що випускає.

Загалом задум книжки дуже хороший, однак із втіленням цього задуму, виглядає, не зовсім вдалося. На мою думку, розділ бестіарію трохи відірваний від решти щоденника, бракує логічного переходу. Можливо, спочатку задумувалося бестіарій видати окремо?

Переглянув один оком книгу від початку до кінця, шматками підчитав. Є доволі цікаві моменти, особливо розділ Mother’s Lessons (прим. «Мамина наука»), оскільки в грі про матір Атрея майже нічого не розказують. Доповнення до лору, опис основного сюжету гри зі сторони Атрея, типу. А в кінці йде бестіарій і ти такий «шо за фігня»?

— Роман Манячук

Проте, схоже, це були не єдині проблеми бестіарію. Річ у тім, що подекуди текст повторювався, а це якось нецікаво. Наприклад:

«Таке ніби під кінець замучилися писати, а редактор (чи хто там компонує книгу), одним оком вже спав», — скаржився один з перекладачів. На щастя, читачі цього не зауважать, хіба після цього будуть навмисно шукати в книжці подібні моменти. 🙂

Термінологія й аналітичні мови

Термінологія — це основа всього ігрового світу. Втім, для перекладачів термінологія може стати не просто каменем спотикання, а цілою дорогою каменюк, об які можна побити ноги, голови й клавіатури. Проте, йдемо за порядком.

Щитодрауґр, скородрауґр, ракетодрауґр, бабахаудр…

Над назвами істот розробники не вельми заморочувалися. Наприклад:

Dual-Wield Draugr
Explosive Draugr
Heavy Draugr
Power Weapon Draugr
Projectile Draugr
Shield Draugr
Speed Draugr

Ось візьмімо Projectile Draugr. Що це за драуґр такий? Ні-ні, він не призначений для жбурляння, це він сам жбурляє (вогняні кулі).

Але це простий приклад. Ще є істоти Shadow (тінь), а також похідні hel-варіації як-от Hel-Shadow Archer, Hel-Shadow Scout тощо. Ось такі нагромаджені назви, можливо, й нормально виглядають в англійській мові, але для української мови це почвари, які ще й містять багато знаків. Для книжки кількість знаків у назві рідко буває важливою, але для гри могли би виникнути проблеми.

До слова, Hel-Shadow Archer став ледь не перекладацьким анекдотом. Розмова тоді відбулася приблизно така:

— Як його перекладемо?
— … лучник же.
— Він не стріляє з лука.
— Стрілець?
— Він узагалі не стріляє.
— А що він робить?
— Створює чарівні списи і метає їх.
— А чому він тоді archer???

Чому розробники назвали archer персонажа, який не стріляє зовсім, так і залишається для нас загадкою 🙂

Як же ми з ним наморочилися… А треба сказати, що в подібних випадках ми накидуємо в робочий чат різноманітні варіанти перекладу — і вдалі, і невдалі, усе, що спаде на думку, бо іноді й невдалі та химерні пропозиції можуть наштовхнути на щось цілком хороше. Наприклад, до цього терміну пропонували ось такі кумедні варіанти: застрільник, жбурляка, далекобійник, гелевий стрілець (на той час до Hel як прикметника ми ще вдалих варіантів не вигадали)…

Гельові стрілки-тіні. Косметичний моб.

— Роман Гардашук

Врешті назвали цей тип істот так: гельський тіньовий метальник, оскільки це хоч і тінь, але різновид істот із Гельгейму (Hel-Walker). І не стріляє, а метає начакловані списи.

Відьми та вовки. Хто їх їсть?

Вид відьом, званий тут Revenants, теж став неабиякою головоломкою. У світі God of War це відьми, які здобували потужну магію ціною власної душі, а внаслідок цього з часом втрачали людську подобу. Загалом, revenant — це той, хто повертається з мертвих. Дібрати хороший український відповідник тут теж було непросто: кощунка, характерниця, мольфарка, босорканя…

Вкінці зійшлися на варіанті «потойбічниця». Але це був не кінець наших мук…

Наволоч, бійці та здоровила

Класова система істот тут наче проста, але водночас було дуже нелегко підібрати такі терміни, щоб однаково добре стосувалися всіх істот, які охоплювало певне поняття.

От, до прикладу, brute позначає сильних і великих супротивників (але не найсильніших). Часто такий термін перекладають як «бугай», і ми теж хотіли його використати. Але було одне «але»: воно не пасувало для потойбічниці. А також для вовкуна. І для темного ельфа з крильцями…

Почали шукати інші варіанти: велет, здоровань, кремез, одоробло, кат, душогуб…

Але здорованя хочеться за щічки потріпати, а бугай сам тебе потріпає, як коврик.

— Роман Манячук

Крутили термін і так, і сяк, урешті спинилися на «велет», бо всі ті створіння великі (принаймні високого зросту). Втішилися, затвердили… а потім згадали, що велетні (giants) у світі гри є окремо як мешканці Йотунгейму. Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову…

Урешті класова система вийшла в нас така: потолоч, рядовий, здоровило, почвара, еліта.

Посіпаки та шинка

Далі нам трапилося слівце minions, яке вживалося щодо дрібних істот. Тут у нас теж було багато варіантів: помічники, служки, посіпаки, прислужники, підручники, підсобники, вихованці…

О ні, я спеціально не писав то слово, бо буде асоціація з жовтими диваками в окулярах….

— Юра Драгон

Урешті-решт, спинилися на «ручні тварюки». Точніше просто на «тварюки», оскільки це не був спеціальний термін, а йшлося в загальному про істот (кошмарів), які напали на Кратоса й Атрея під час однієї з пригод. Звісно, якби йшлося про певний клас істот, то ми би тут вигадали щось інакше.

Hildisvìni не був важким терміном, а просто приводом для жартів, тому згадаю і про нього.

Тож, оскільки цей скандинавський кабанчик називається буквально «бойова свиня», а частина –svini ну дуже вже подібна до українського «свині», то тут нічого особливо й не вигадували. Отак наче й оригінальне звучання збереглося, й українському вуху приємніше — Гільдісвин.

Пригод та цікавих рішень на цьому проєкті ще було багато, але ви втомитеся читати (якщо досі не втомилися), тому на цьому завершу.

Всі описи істот звичайним текстом це один в один описи з гри. Так що можна писати Sony, що ми майже пів гри переклали, най дають перекладати другу частину.

— Роман Манячук

Як бачите, проєкт видався доволі цікавий і насичений враженнями, тому обов’язково придбайте собі «God of War. Перекази й легенди». Навіть якщо ви не грали в God of War, щоденник Атрея не дасть вам занудьгувати, та й короткі відомості про місця та персонажів зі скандинавських мітів теж будуть цікавими.

Софія Шуль

08.04.23