Тихо шаруділи кущі та поодинокі деревця, наче самі мерці перешіптувалися, хто то сміє порушувати їхній спокій…

Герольд відійшов убік, вклонився і завмер в очікуванні виходу Астрен

За кілька годин, перевіряючи солдатів, Тела вийшла на замкову стіну, щоб оглянути навколишні землі. І саме вчасно

У горах лежали сніги. Зима обіцяла бути довгою та морозною…

Стояв морозний зимовий вечір. Усю вулицю засипало снігом і…

Загін повільно рухався через зарості, які місцеві називали лісом. Дощило, було неприємно і незручно, але солдати звикли до таких умов…

Вітер ставав щораз сильнішим. Людям доводилося тримати свої шапки, аби їх не позносило.
— Чи всі це активні вашого міста? — Вест підійшов до голови.