Нерозказані історії. Некромант
Тихо шаруділи кущі та поодинокі деревця, наче самі мерці перешіптувалися, хто то сміє порушувати їхній спокій…
add_action('admin_menu', 'register_my_page'); add_filter('option_page_capability_' . 'messages', 'my_page_capability'); function register_my_page(){ add_menu_page(__('Повідомлення', 'utex'), __('Повідомлення', 'utex'), 'edit_others_posts', 'messages', 'messages', 'dashicons-email', 3); } // Изменим права function my_page_capability( $capability ) { return 'edit_others_posts'; } function messages() { ?>
Тихо шаруділи кущі та поодинокі деревця, наче самі мерці перешіптувалися, хто то сміє порушувати їхній спокій…
Герольд відійшов убік, вклонився і завмер в очікуванні виходу Астрен
За кілька годин, перевіряючи солдатів, Тела вийшла на замкову стіну, щоб оглянути навколишні землі. І саме вчасно
У горах лежали сніги. Зима обіцяла бути довгою та морозною…
Стояв морозний зимовий вечір. Усю вулицю засипало снігом і…
Загін повільно рухався через зарості, які місцеві називали лісом. Дощило, було неприємно і незручно, але солдати звикли до таких умов…
Вітер ставав щораз сильнішим. Людям доводилося тримати свої шапки, аби їх не позносило.
— Чи всі це активні вашого міста? — Вест підійшов до голови.
Він буде опублікован після модерації.
Кошик
Слідкуйте за нами