Основи локалізації. Відео.

Кіно недарма займає важливе місце в культурі. У світі знайдеться безліч прекрасних фільмів, фанфільмів, мультфільмів, серіалів, трейлерів та інших відосиків на кожен смак. Але щоб ними насолодилося якомога більше народу, потрібно подолати бар’єр, який називається «мова». Ось тут і приходять на поміч герої-рятівники, відважні перекладачі-локалізатори.

Якщо ви читали попередню статтю про основи локалізації ігор і вже встигли налякатися, то цього разу вас трохи заспокоїмо, бо мороки з фільмами трохи менше, хоча й тут знайдуться свої підводні рифи. Зараз трішки розповімо про основні проблеми перекладу відео, як з ними впоратися та чого краще не робити.

Приготування

Передусім рекомендуємо переглянути усе відео (хоча би по серії за раз). Це одразу позбавить вас кількох проблем: будуть більше зрозумілі ситуації, у яких опинилися персонажі, певні явища чи предмети, а також — дуже важливо — назва.

Також не полінуйтеся ознайомитися з інформацією про це відео:

— якщо воно на основі літературного твору, то може бути, що твір уже перекладений і вам буде легше з термінами;

— якщо по ньому є будь-які статті, а ще краще ціла wiki з поясненнями, то знову ж вам буде легше з термінами, особливо якщо це фентезі чи фантастика;

— якщо відображаються історичні події, то тут не обійтися без історичного довідника, оскільки тут будуть фігурувати вже усталені назви;

— якщо це зовсім свіжий фільм і немає ніякого підґрунтя, то гляньте, що пишуть критики — часто вони зауважують різноманітні нюанси та відсилання, що теж буде корисно для вашої роботи.

Назва відео

Перше, що знайомить глядача з відео — кіно це чи ролик — це його назва. І ось тут без локалізації буває важко. Якщо з роликами ще так-сяк, назва більш-менш зберігається та сама, то у випадку з кінофільмами локалізація назви — це комерційне питання, адже назва має зацікавити глядача. І з назвами в нас часто страшна біда. Біда, котра тягнеться з одвічної проблеми. Справа в тому, що школа перекладу в Україні майже не віддільна від російської, а тому з перекладом у нас переважно ті самі проблеми.

Можна визначити кілька способів перекладу назв:

1. Усе спростити. Тут можна багато не обговорювати, бо й так усе ясно. Береться назва та передається максимально просто для рядового глядача. І добре, коли назва — це яскрава обгортка, яка значить те, що значить. Месники — вони і в Африці месники. Муха — то муха. І так далі.

Та не завжди такий підхід правильний. Яскравим прикладом можна назвати «Американський пиріг». Справа в тому, що «American Pie» — це сталий вираз, який символізує стиль життя в Америці. І якщо в першій частині пиріг був, хоча б номінально, то в усіх наступних про нього й згадок нема.

Ще один випадок — це «Початок». «Inception» в оригіналі. Вам не здається, що для цього фільму можна було знайти більш вдалі синоніми для перекладу? Та оскільки автори перекладу не мали уявлення про що фільм… маємо що маємо. Та й простити їм це можна, вони обрали максимально нейтральну позицію.

А інколи, навіть маючи на руках фільм, знаючи його тематику та сюжет, однаково перекладають абияк. Яскравий приклад це «American beauty», що є «американською красунею», себто сортом троянд, однак перекладають як «Краса по-американськи». Назву «Perfect stranger», що є ідіомою й означає «абсолютний незнайомець», передали як «Ідеальний незнайомець». А за жирнезний спойлер у назві треба руки відрубувати, особливо коли йдеться про шедевр «Shawshenk Redemption», який мав би бути чимось типу «Шоушенкська спокута», але став «Втечею з Шоушенка».

2. Гра слів. Це вже дещо складніший варіант. Оскільки тут потрібно вмикати не лише всі знання — культурні та літературні — а й фантазію на повну. Гарними прикладами можна назвати переклад «Die Hard» — «Міцний горішок». Ну не називати ж «помирай важко» правда? А дослівний переклад для ідіоми теж звучить не дуже.

Ще одним прикладом є переклад назви «Lock, Stock and Two Smoking Barrels». Справа в тому, що це частини зброї, відсилання до Діккенса. Однак власне значення виразу можна перекласти як «Усе і зразу». У нас же фільм відомий як «Карти, гроші, два стволи». Непогана заміна для кримінальної комедії. Переклад неточний, та таки непоганий. Хоча буває просто епічний фейл: коли «Intouchables» («недоторканні») перекладаються як…. «1+1».

3. Імена. «Капітан Америка» у нас став «Першим месником». Чому? А тому, що часто росіяни бояться будь-яких хороших фільмів про Америку. А месники — то нейтрально. Українські ж студії просто мавпують. Схожа ситуація, була і з «Капітан Америка: Громадянська війна», яка у нас стала…. «Протистоянням». Отак.

Та є і гарний приклад. Наприклад, комедія «Kick-ass». Якщо дослівно, то це такий собі «Той, що надирає зад». Переклали ж як «Пипець». Стильно, модно, молодіжно. І не далеко від суті. А от головному герою, чиє прізвисько і є назвою, пасує просто капець.

Ще одним прикладом є варіант, коли ім’я просто залишають як є — Джон Вік («John Wick»). Можна було перекласти, зробити з нього Джона Скаженого, за аналогом до капітана Джека Горобця, та від того, що залишили як є, фільм не втратив абсолютно нічого. Й здавалося все логічним. Бо інколи Вік — це Вік.

4. Ближче до діла. Тут уже вступає в діло підхід «глядач тупий, треба для нього роз’яснити що і до чого». Так у нас «Over the Hedge» («за парканом») стало «Лісовою братією», «Coraline» стала «Кораліною у Світі Жахів», а «Ted» стає «Третім зайвим». Комусь таке подобається… але гарного в тому нічого нема.

5. Додай своє. Частково цей метод перегукується з попереднім. Глядача треба його якось заманити в кінотеатр. Так фільм «Jobs» перетворюється на «Джобс: Імперія спокуси», «Hitch» стає «Методом Хітча» (тут український правопис гірко заплакав), а «Pain & Gain» — «Кров’ю та потом: анаболіки». Вочевидь, останнє варто було перекладати грою слів, Гітч залишити як є, а Джобса… ну, тут уже можна стерпіти. Хоча, зазвичай, вважати глядача тупим — поганий тон.

6. Щоб звучало. Цей метод один з найгірших, оскільки саме тут найбільше «спойлерів» роблять у назві. «Moneyball» (Грошебол) став «Людиною, яка змінила все», «Carrie» (Керрі) став «Телекінезом», a «Pulp Fiction», що є загалом означає «бульварні романи» (або «макулатура») став «Кримінальним чтивом». Отак.

7. Не чіпай те, що працює. Це коли просто залишають оригінальну назву і все окей. Ну, ніхто ж не вмер від Дивергента, Олдбоя, Термінатора, Хітмена (знову начхали на український правопис), правда? Працює? От, часто, краще б і інше було не чіпати.

Власні назви

Що робити з власними назвами, перекладати їх чи ні — залежить від атмосфери і «перекладацького рішення».

Наприклад:

Jack Sparrow («Пірати Карибського моря») — Джек Спароу чи Джек Горобець. Тут одвічна дилема: гарно чи правильно. Горобець — непогане прізвище/прізвисько для пірата, однак створює деякий хаос у власних назвах, адже у фільмі є й інші «пташині» прізвища, зокрема прізвище губернатора Swan («лебідь»). А що дозволено для пірата — губернатору не личить.

Mater («Тачки»), від Tow-Mater — Сирник, від «буксирник». Цілком вдале рішення, тим більше, що персонаж комедійний.

Abyss («Родом з Абіса») — Абіс. Здається дивним, чому б не перекласти як «безодня». Однак випадок має своє пояснення: це іноземне слово від початку — у найоригінальнішому оригіналі, тобто японській манзі, на основі якої створено цей серіал, автор використав саме англійське слово «Abyss».

Художні засоби

Вірші зазвичай перекладають, не обов’язково зі збереженням оригінального розміру, але щоб був один ритм, зберігали зміст і атмосферу.

Пісні у відео перекладають залежно від потреби. Якщо це фонова музика, яка не грає великої ролі, то безумовно перекладати її не треба. Але якщо це пісня, яку співає персонаж і яка також несе якийсь зміст, тобто якось доповнює сюжет, то перекласти дуже бажано. Окрім того, якщо ця пісня буде співатися (дублюватися), то має ще й бути узгоджена з мелодією. У сучасних мультфільмах пісні перекладаються майже завжди.

Іноді вірші та пісні можна замінити на щось подібне за духом із своєї літератури чи народної творчості. Зазвичай у таких випадках вірші та пісні не мають суттєвого значення для сюжету і від цього не буде змістової втрати.

Наприклад: у м/ф «Тачки» Сирник наспівує українську народну пісню «Ой чорна я си чорна, чорнява, як циганка».

З іншими художніми засобами, на зразок гри слів, невиразної мови та відсилань, чинимо так, як із звичайним художнім твором. (Між іншим, про це буде наступна стаття цієї серії.)

Технічний аспект

Оскільки фільми дублюються, то виникло таке естетичне правило: репліка персонажа має бути «вкладена у вуста», тобто кількість складів має збігатися. Хоча б на тих епізодах, де виразно видно артикулювання. Тож якщо репліка завелика, її треба скоротити, а якщо закоротка — то треба щось додати.

Наприклад:

У м/ф «Шрек ІІІ» лихий принц вимагає виказати місце перебування Шрека. При цьому його обличчя показано великим планом і він у люті карбує кожне слово: «Where… is… Shrek?!». Українською мовою зазвичай переклали б «Де Шрек?!», однак у цьому випадку пропаде один склад, який помітний у вимові, а це з естетичного погляду кепсько. Тому перекладач додав дієслівну зв’язку «є», яку зазвичай у таких випадках пропускають: «Де… є… Шрек?!»

Інший приклад з к/ф «Гобіт: Несподівана подорож». Гноми разом зі своїм провідником-чарівником утікають від гоблінів. У певну мить їм дорогу загороджує сам король гоблінів і каже до чарівника: «You thought you could escape me? What are you going to do now, wizard?» По тому чарівник рубає його мечем і король гоблінів видає фразу: «That’ll do it.» Оця остання репліка й задала тут «погоду», оскільки її доволі непросто перекласти коротко і влучно. Перекладач вирішив цю ситуацію так: «Втекти від мене думав? Ти цього не чекав, правда ж?», а після удару: «А я цього».

Буває таке, що відео не озвучується, а до нього подають лише субтитри. Це трохи легше рішення для перекладача, хоча не зовсім зручне для глядача — тут або дивитись, або читати. У випадку субтитрів довжина рядка теж має значення і мусить бути такою, щоб поміщатися у відведене місце на екрані. Тому знову ж таки повертаємося до довжини реплік і радимо більш-менш притримуватися оригіналу.

Як бачимо, у будь-якому разі потрібно підбирати фрази, щоб хоч приблизно все сходилося з тим, як і що говорить актор. Бо якщо цього не робити, а перекладати «як є», то ми просто повернемося у 90-ті з тими VHS та озвучкою через ніс: коли герой уже давно б’є морду ворогові, а перекладач ще договорює фразу, яку він сказав півгодини тому.

Словом, локалізація відео — робота доволі ненудна, особливо коли ще й доводиться перекладати не готовий текст субтитрів, а ловити все на слух.

Отож, дивіться, локалізуйте, насолоджуйтеся відео.

Невдовзі чекайте про локалізацію художніх текстів та коміксів.

Автори: Софія Шуль, Яніс Вермінко

28.11.18

 

Основи локалізації. Відео.